ПРОЗОРІСТЬ МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ ЦЕНТРАЛЬНИХ БАНКІВ У КОНТЕКСТІ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ

Анотація

У статті розглянута трансформація прозорості монетарної політики центральних банків протягом 2010–2025 років під впливом цифровізації інформаційного та комунікаційного середовища. Метою дослідження є вдосконалення методологічних підходів до оцінки прозорості на основі поєднання класичних компонент розкриття інформації з характеристиками цифрового надання інформації та комунікації. Методологія дослідження інтегрує системні, порівняльні та індексні підходи, контент-аналіз офіційних інформаційних ресурсів центральних банків і нормалізацію часткових балів. Ретроспективний аналіз показує, що у 2010-х роках більша прозорість була зумовлена насамперед ширшими практиками пояснення рішень монетарної політики, публікації макроекономічних прогнозів і посилення процедурної відкритості. Упродовж 2020–2025 років акцент змістився з простого факту розкриття інформації на своєчасність, доступність, структуроване подання та адаптацію інформації під різні групи користувачів. Дослідження пропонує доповнити п'ять традиційних компонентів прозорості цифровим компонентом, який оцінюється за шістьма індикаторами: цифрова доступність, своєчасність оновлень, різноманітність форматів презентації, наявність структурованих даних, адаптація аудиторії та цифрове пояснення рішень щодо монетарної політики. Методологія тестується на вибірці з 12 центральних банків станом на кінець 2025 року. Інтегровані індекси коливаються від 0,75 до 1,00, при цьому Резервний банк Нової Зеландії, Sveriges Riksbank, Чеський національний банк і Банк Англії мають найвищі бали. Національний банк України має рейтинг 0,92 і демонструє особливо сильний цифровий компонент. Результати показують, що цифровізацію не слід ототожнювати з прозорістю: відмінності між центральними банками дедалі більше визначаються ефективним використанням цифрових каналів, доступом до структурованих даних та адаптацією комунікації до інформаційних потреб різних аудиторій. Практична цінність запропонованого підходу полягає в його застосовності для міжкраїнних порівнянь і моніторингу розвитку прозорості інформації та комунікацій центральних банків.