ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ПУБЛІЧНОГО АДМІНІСТРУВАННЯ В УМОВАХ ЦИФРОВОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ ПОСЛУГ
Article Sidebar
Надіслано: 02-07-2026
Опубліковано: 31-08-2026
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Статтю присвячено обґрунтуванню фінансово-економічного механізму публічного адміністрування, спроможного пов’язати бюджетні ресурси з фактичною результативністю цифрової трансформації державних послуг. Актуальність дослідження визначається тим, що збільшення видатків на загальні державні послуги саме собою не гарантує доступності, прозорості, інтероперабельності й зручності електронної взаємодії громадян і підприємств із державними органами влади. Метою дослідження є формування та апробація комбінованого методичного підходу до оцінювання фінансово-цифрової результативності публічного адміністрування. Інформаційну основу становлять дані Eurostat щодо видатків сектора загального державного управління за 2023 р. і результати eGovernment Benchmark 2026, отримані під час оцінювання державних послуг 2025 р. Вибірка охоплює 12 країн Європейського Союзу, а саме Австрію, Болгарію, Хорватію, Чехію, Естонію, Угорщину, Латвію, Литву, Польщу, Румунію, Словаччину та Словенію. Запропонована методологія поєднує аналіз ієрархій Сааті, ентропійне визначення об’єктивних ваг, метод TOPSIS, орієнтовану на входи модель DEA-BCC, синергетичне агрегування результатів, стандартизовану регресійну перевірку та сценарне моделювання. Сформовано систему з 8 критеріїв, яка охоплює фіскальну ресурсомісткість, адміністративні та боргові видатки, рівень цифровізації послуг, прозорість, інтероперабельність, підтримку користувачів і базову якість державних порталів. Найбільші гібридні ваги отримали базова якість порталів, прозорість та інтероперабельність. За синергетичним індексом найвищі позиції посіли Естонія, Австрія та Литва, а найнижчі результати отримали Угорщина й Румунія. Регресійна перевірка показала визначальне статистичне значення інтероперабельності для загальної оцінки державних послуг. Цільовий сценарій перерозподілу ресурсів і підвищення цифрової зрілості збільшує інтегральний результат, а стресовий сценарій знижує його. Практичне значення результатів полягає у формуванні інструментарію для програмно-цільового бюджетування, фінансування за результатом, управління повною вартістю державної послуги та визначення пріоритетів інвестицій у спільну цифрову інфраструктуру.
Article Details
Посилання
Ardielli, E. (2019). Use of TOPSIS method for assessing good governance in European Union countries. Review of Economic Perspectives, 19(3), 211–231. https://doi.org/10.2478/revecp-2019-0012 DOI: https://doi.org/10.2478/revecp-2019-0012
Bleyen, P., Klimovský, D., Bouckaert, G., & Reichard, C. (2017). Linking budgeting to results? Evidence about performance budgets in European municipalities based on a comparative analytical model. Public Management Review, 19(7), 932–953. https://doi.org/10.1080/14719037.2016.1243837 DOI: https://doi.org/10.1080/14719037.2016.1243837
Directorate-General for Communications Networks, Content and Technology, Capgemini, IDC, & Sogeti. (2026). eGovernment benchmark 2026: Background report. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2759/0403223
Chen, S., Tang, T., & Liu, Z. (2026). Promoting urban–rural equality: The impact of government digital transformation on public service equality through fiscal decentralization. Technology in Society, 87, Article 103413. https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2026.103413 DOI: https://doi.org/10.1016/j.techsoc.2026.103413
Cordella, A., & Bonina, C. M. (2012). A public value perspective for ICT-enabled public sector reforms: A theoretical reflection. Government Information Quarterly, 29(4), 512–520. https://doi.org/10.1016/j.giq.2012.03.004 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2012.03.004
Dahan, M., & Strawczynski, M. (2020). Budget institutions and government effectiveness. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 32(2), 217–246. https://doi.org/10.1108/JPBAFM-03-2019-0055 DOI: https://doi.org/10.1108/JPBAFM-03-2019-0055
Derhaliuk, M., Popelo, O., Tulchynska, S., Lashuk, O., & Khanin, S. (2022). The system approach to the organizational and economic mechanism of the innovation processes activation of regional economic systems. Studies of Applied Economics, 40(1). https://doi.org/10.25115/eea.v40i1.5318 DOI: https://doi.org/10.25115/eea.v40i1.5318
Douglas, S. C., & Overmans, J. F. A. (2020). Public value budgeting: Propositions for the future of budgeting. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 32(4), 623–637. https://doi.org/10.1108/JPBAFM-05-2020-0066 DOI: https://doi.org/10.1108/JPBAFM-05-2020-0066
European Commission. (2026). eGovernment benchmark 2026: Method paper. Publications Office of the European Union. https://doi.org/10.2759/2158930
Eurostat. (2025). Government expenditure on general public services [Data set]. European Commission. https://ec.europa.eu/eurostat/databrowser/view/gov_10a_exp/default/table
Garafonova, O., Shestakovska, T., Sytnyk, N., Marhasova, V., & Tkalenko, N. (2021). Financial mechanism for public administration of anti-corruption processes in the context of digitalization of the national economy. Financial and Credit Activity Problems of Theory and Practice, 6(41), 128–137. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251413 DOI: https://doi.org/10.18371/fcaptp.v6i41.251413
Gil-Garcia, J. R., Dawes, S. S., & Pardo, T. A. (2018). Digital government and public management research: Finding the crossroads. Public Management Review, 20(5), 633–646. https://doi.org/10.1080/14719037.2017.1327181 DOI: https://doi.org/10.1080/14719037.2017.1327181
González-Zapata, F., Park, S. J., & Zapata, R. (2024). 2023 OECD digital government index: Results and key findings. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/1a89ed5e-en DOI: https://doi.org/10.1787/1a89ed5e-en
Hrytsenko, A., & Burlai, T. (2020). Vplyv tsyfrovizatsii na sotsialnyi rozvytok [The impact of digitalization on social development]. Ekonomichna Teoriia, 3, 24–51. https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024 DOI: https://doi.org/10.15407/etet2020.03.024
Hrytsyshen, D., Sergiienko, L., & Abramova, I. (2025). Financial and economic mechanisms of public governance for strengthening territorial community resilience. Economic Affairs, 70(4). https://doi.org/10.46852/0424-2513.4.2025.21 DOI: https://doi.org/10.46852/0424-2513.4.2025.21
Hwang, C.-L., & Yoon, K. (1981). Multiple attribute decision making: Methods and applications. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-48318-9 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-48318-9_3
Kryshtanovych, M., Gorban, I., Kornat, L., Dykyi, A., & Marushko, N. (2022). Investment support for the digitalization of socio-economic systems in the context of ensuring security. International Journal of Computer Science and Network Security, 22(6), 733–738. https://doi.org/10.22937/IJCSNS.2022.22.6.92
Kwon, I. (2018). Performance budgeting: Effects on government debt and economic growth. Applied Economics Letters, 25(6), 388–392. https://doi.org/10.1080/13504851.2017.1324607 DOI: https://doi.org/10.1080/13504851.2017.1324607
Łukomska-Szarek, J., Krawczyk, P., Martynko, A., & Kita, R. (2024). Multi-criteria assessment of ICT development in public administration in Poland. Administration and Management Public, 43, 61–84. https://doi.org/10.24818/amp/2024.43-04 DOI: https://doi.org/10.24818/amp/2024.43-04
Mergel, I., Edelmann, N., & Haug, N. (2019). Defining digital transformation: Results from expert interviews. Government Information Quarterly, 36(4), Article 101385. https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.06.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.06.002
Organisation for Economic Co-operation and Development. (2019). OECD good practices for performance budgeting. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/c90b0305-en DOI: https://doi.org/10.1787/c90b0305-en
Piatnychuk, I. D. (2024). Ekonomichnyi mekhanizm publichnoho upravlinnia vyshchoiu osvitoiu [Economic mechanism of public management of higher education]. State and Regions. Series: Public Administration, 3, 82–88. https://doi.org/10.32782/1813-3401.2024.3.13 DOI: https://doi.org/10.32782/1813-3401.2024.3.13
Purnamasari, R., Hasanudin, A. I., Zulfikar, R., & Yazid, H. (2025). Technological infrastructure and financial resource availability in enhancing public services and government performance: The role of digital innovation adoption in Indonesia. Social Sciences & Humanities Open, 11, Article 101621. https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2025.101621 DOI: https://doi.org/10.1016/j.ssaho.2025.101621
Raudla, R., & Bur, S. (2023). Austerity and the use of performance information in the budget process. Public Money & Management, 43(6), 627–634. https://doi.org/10.1080/09540962.2021.2020976 DOI: https://doi.org/10.1080/09540962.2021.2020976
Twizeyimana, J. D., & Andersson, A. (2019). The public value of e-government: A literature review. Government Information Quarterly, 36(2), 167–178. https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.01.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.giq.2019.01.001
United Nations Department of Economic and Social Affairs. (2024). United Nations e-government survey 2024: Accelerating digital transformation for sustainable development. United Nations. https://desapublications.un.org/publications/un-e-government-survey-2024
Vasyneva, N. S. (2022). Dydzhytalizatsiia publichnoho upravlinnia v Ukraini: Trend chy vymoha chasu? [Digitalization of public administration in Ukraine: Trend or requirement of time?]. Scientific Notes of V. I. Vernadsky Taurida National University. Series: Public Administration, 33(72)(6), 48–52. https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2022.6/08 DOI: https://doi.org/10.32782/TNU-2663-6468/2022.6/08
Vial, G. (2019). Understanding digital transformation: A review and a research agenda. Journal of Strategic Information Systems, 28(2), 118–144. https://doi.org/10.1016/j.jsis.2019.01.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsis.2019.01.003
Viapiana, F. (2021). A performance-based budget in the judiciary: Allocation of resources and performance variability in first instance courts. An analysis of three case studies. Journal of Public Budgeting, Accounting & Financial Management, 33(2), 177–206. https://doi.org/10.1108/JPBAFM-03-2020-0031 DOI: https://doi.org/10.1108/JPBAFM-03-2020-0031
World Bank. (2022). GovTech maturity index, 2022 update: Trends in public sector digital transformation. World Bank. https://doi.org/10.1596/38499 DOI: https://doi.org/10.1596/38499
Yang, Q. (2021). Fiscal transparency and public service quality association: Evidence from 12 coastal provinces and cities of China. Journal of Risk and Financial Management, 14(1), Article 13. https://doi.org/10.3390/jrfm14010013 DOI: https://doi.org/10.3390/jrfm14010013
Zhuk, I., Zakharkin, O., Vishka, I., Sharova, S., & Nabatova, I. (2023). Mechanisms of public finance digitalization and methods of implementing in the public administration system in Ukraine: European experience. Economic Affairs, 68(3), 1701–1712. https://doi.org/10.46852/0424-2513.3.2023.35 DOI: https://doi.org/10.46852/0424-2513.3.2023.35