ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТНІХ ІННОВАЦІЙ ЯК ФАКТОР ПІДВИЩЕННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ КРАЇН ЄС У КОНТЕКСТІ ЕКОНОМІКИ ЗНАНЬ
Article Sidebar
Надіслано: 01-07-2026
Опубліковано: 31-08-2026
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Статтю присвячено обґрунтуванню та емпіричній перевірці фінансування освітніх інновацій як чинника конкурентоспроможності закладів вищої освіти в умовах економіки знань. Актуальність дослідження визначається тим, що збільшення фінансових ресурсів саме собою не гарантує посилення міжнародної, дослідницької та партнерської позиції закладу, оскільки результат залежить від структури фінансування й ефективності перетворення ресурсів на проєкти, мобільність, міжнародне залучення та підготовку дослідників. Метою дослідження є розробка комплексного підходу до оцінювання взаємозв’язку між фінансуванням освітніх інновацій і конкурентоспроможністю закладів вищої освіти. Інформаційну основу сформовано за даними European Tertiary Education Register за 2018 р. для 82 університетів 8 європейських країн. Методика поєднує вінзоризацію й нормалізацію даних, метод аналізу ієрархій, ентропійне визначення ваг, інтегральне оцінювання, МЕР, DEA-модель зі змінним ефектом масштабу, робастну регресію, кластеризацію та сценарне моделювання. Сформовано індекс фінансування освітніх інновацій за інтенсивністю дослідницьких витрат, часткою стороннього фінансування, капітальними витратами та ресурсним забезпеченням у розрахунку на здобувача. Конкурентоспроможність оцінено за участю в проєктах рамкових програм Європейського Союзу, партнерствами з підприємствами, вхідною мобільністю Erasmus, часткою іноземних здобувачів та інтенсивністю підготовки докторів філософії. Установлено сильний позитивний ранговий зв’язок між індексами фінансування й конкурентоспроможності. Робастна регресія пояснює 48,3% варіації підсумкового індексу, а найбільш стійкий позитивний ефект має ресурсне забезпечення на одного здобувача. Сценарій дослідницького, зовнішнього й інфраструктурного фінансування підвищує прогнозне середнє значення конкурентоспроможності на 7,23%, що перевищує результат одноканальних сценаріїв. Практичне значення полягає в можливості застосування підходу для бюджетування інноваційних портфелів, порівняння закладів і визначення резервів конверсії фінансових ресурсів у конкурентні переваги.
Article Details
Посилання
Agasisti, T., & Berbegal-Mirabent, J. (2021). Cross-country analysis of higher education institutions’ efficiency: The role of strategic positioning. Science and Public Policy, 48(1), 66–79. https://doi.org/10.1093/scipol/scaa058 DOI: https://doi.org/10.1093/scipol/scaa058
Agasisti, T., & Johnes, G. (2009). Beyond frontiers: Comparing the efficiency of higher education decision-making units across more than one country. Education Economics, 17(1), 59–79. https://doi.org/10.1080/09645290701523291 DOI: https://doi.org/10.1080/09645290701523291
Aghion, P., Dewatripont, M., Hoxby, C., Mas-Colell, A., & Sapir, A. (2010). The governance and performance of universities: Evidence from Europe and the United States. Economic Policy, 25(61), 7–59. https://doi.org/10.1111/j.1468-0327.2009.00238.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-0327.2009.00238.x
Audretsch, D. B. (2014). From the entrepreneurial university to the university for the entrepreneurial society. The Journal of Technology Transfer, 39(3), 313–321. https://doi.org/10.1007/s10961-012-9288-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10961-012-9288-1
Auranen, O., & Nieminen, M. (2010). University research funding and publication performance: An international comparison. Research Policy, 39(6), 822–834. https://doi.org/10.1016/j.respol.2010.03.003 DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2010.03.003
Charnes, A., Cooper, W. W., & Rhodes, E. (1978). Measuring the efficiency of decision-making units. European Journal of Operational Research, 2(6), 429–444. https://doi.org/10.1016/0377-2217(78)90138-8 DOI: https://doi.org/10.1016/0377-2217(78)90138-8
De Witte, K., & López-Torres, L. (2017). Efficiency in education: A review of literature and a way forward. Journal of the Operational Research Society, 68(4), 339–363. https://doi.org/10.1057/jors.2015.92 DOI: https://doi.org/10.1057/jors.2015.92
Degtyarova, I., Hryhorash, O., & Chentsov, V. (2018). The mechanism of higher education funding in Ukraine: Nationwide and local perspective. Investment Management and Financial Innovations, 15(3), 223–236. https://doi.org/10.21511/imfi.15(3).2018.19 DOI: https://doi.org/10.21511/imfi.15(3).2018.19
Efron, B., & Tibshirani, R. J. (1993). An introduction to the bootstrap. Chapman & Hall. DOI: https://doi.org/10.1007/978-1-4899-4541-9
European Commission. (2022). A European strategy for universities (COM(2022) 16 final). Publications Office of the European Union. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:52022DC0016
European Commission. (2023). European Tertiary Education Register: Handbook for data collection. https://eter-project.com/wp-content/uploads/2023/06/ETERIV_Handbook_Complete_2022_V3.pdf
Thanassoulis, E., Kortelainen, M., Johnes, G., & Johnes, J. (2011). Costs and efficiency of higher education institutions in England: A DEA analysis. Journal of the Operational Research Society, 62(7), 1282–1297. https://doi.org/10.1057/jors.2010.68 DOI: https://doi.org/10.1057/jors.2010.68
Hwang, C.-L., & Yoon, K. (1981). Multiple attribute decision making: Methods and applications. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-642-48318-9 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-642-48318-9_3
Johnes, J. (2006). Data envelopment analysis and its application to the measurement of efficiency in higher education. Economics of Education Review, 25(3), 273–288. https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2005.02.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.econedurev.2005.02.005
Jongbloed, B., & Vossensteyn, H. (2001). Keeping up performances: An international survey of performance-based funding in higher education. Journal of Higher Education Policy and Management, 23(2), 127–145. https://doi.org/10.1080/13600800120088625 DOI: https://doi.org/10.1080/13600800120088625
Kapustian, O., Petlenko, Y., Ryzhov, A., & Kharlamova, G. (2021). Financial sustainability of a Ukrainian university due to the COVID-19 pandemic: A calculative approach. Investment Management and Financial Innovations, 18(4), 340–354. https://doi.org/10.21511/imfi.18(4).2021.28 DOI: https://doi.org/10.21511/imfi.18(4).2021.28
Klincewicz, K., & Zaei, M. E. (2025). The effects of investments in research infrastructures of higher education institutes: Evidence from Poland and Czechia. Research Policy, 54(10), Article 105338. https://doi.org/10.1016/j.respol.2025.105338 DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2025.105338
Lepori, B., Lambrechts, A. A., Wagner-Schuster, D., & Zahradnik, G. (2023). The European Tertiary Education Register, the reference dataset on European higher education institutions. Scientific Data, 10, Article 438. https://doi.org/10.1038/s41597-023-02353-2 DOI: https://doi.org/10.1038/s41597-023-02353-2
MacKinnon, J. G., & White, H. (1985). Some heteroskedasticity-consistent covariance matrix estimators with improved finite sample properties. Journal of Econometrics, 29(3), 305–325. https://doi.org/10.1016/0304-4076(85)90158-7 DOI: https://doi.org/10.1016/0304-4076(85)90158-7
Marginson, S. (2006). Dynamics of national and global competition in higher education. Higher Education, 52(1), 1–39. https://doi.org/10.1007/s10734-004-7649-x DOI: https://doi.org/10.1007/s10734-004-7649-x
Organisation for Economic Co-operation and Development. (2025). The financial sustainability of higher education: Insights from policy in OECD countries. OECD Publishing. https://doi.org/10.1787/f544ccfe-en DOI: https://doi.org/10.1787/f544ccfe-en
Perkmann, M., Tartari, V., McKelvey, M., Autio, E., Broström, A., D’Este, P., Fini, R., Geuna, A., Grimaldi, R., Hughes, A., Krabel, S., Kitson, M., Llerena, P., Lissoni, F., Salter, A., & Sobrero, M. (2013). Academic engagement and commercialisation: A review of the literature on university–industry relations. Research Policy, 42(2), 423–442. https://doi.org/10.1016/j.respol.2012.09.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.respol.2012.09.007
Petlenko, Y., Stavytskyy, A., & Kharlamova, G. (2021). Is the endowment fund a panacea for the financial autonomy of classical universities in Ukraine? Problems and Perspectives in Management, 19(3), 396–407. https://doi.org/10.21511/ppm.19(3).2021.32 DOI: https://doi.org/10.21511/ppm.19(3).2021.32
Polianovskyi, H. (2022). Reshaping higher education funding in Ukraine: From the Soviet-era funding model to performance-based funding. Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 1(218), 32–38. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/218-1/5 DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2022/218-1/5
Pruvot, E. B., Claeys-Kulik, A.-L., & Estermann, T. (2015). Strategies for efficient funding of universities in Europe. In A. Curaj, L. Matei, R. Pricopie, J. Salmi, & P. Scott (Eds.), The European higher education area: Between critical reflections and future policies (pp. 153–168). Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-20877-0_11 DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-319-20877-0_11
Saaty, T. L. (1980). The analytic hierarchy process: Planning, priority setting, resource allocation. McGraw-Hill. DOI: https://doi.org/10.21236/ADA214804
Shykhnenko, K., & Sbruieva, A. (2024). Building research capacity and promoting collaboration through grant writing: Lessons from Ukrainian universities. European Journal of Educational Research, 13(2), 585–603. https://doi.org/10.12973/eu-jer.13.2.585 DOI: https://doi.org/10.12973/eu-jer.13.2.585
Wagner-Schuster, D., Lepori, B., Lambrechts, A., & Zahradnik, G. (2023). ETER – Full dataset (CSV) (Version v2) [Data set]. Zenodo. https://doi.org/10.5281/zenodo.8074203