РАЦІОНАЛІЗАТОРИ ДОВІРИ ЯК ІНСТИТУЦІЙНА ІНФРАСТРУКТУРА ФІНАНСОВИХ РИНКІВ: КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ СТРУКТУРОВАНОЇ ЕЛАСТИЧНОСТІ ДОВІРИ
Article Sidebar
Надіслано: 15-07-2026
Опубліковано: 31-08-2026
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Сучасні фінансові ринки функціонують в умовах поглиблення інформаційної асиметрії, що ускладнює самостійне оцінювання ризиків і зумовлює дедалі більшу делегацію процесу формування довіри спеціалізованим посередникам. Попри значний розвиток досліджень у царині фінансового посередництва та інституціональної економіки, у науковій літературі досі відсутня інтегрована концепція, яка об'єднувала б різні категорії таких посередників у цілісну інституційну конструкцію та пояснювала їхню системну роль у формуванні ринкових очікувань.
Метою дослідження є заповнення цієї теоретичної прогалини шляхом розробки концепції раціоналізаторів довіри, які автор пропонує розуміти як сукупність суб'єктів та інституцій, що професійно здійснюють оцінювання ризиків, інформаційне посередництво або іншим чином забезпечують зниження трансакційних витрат у процесі формування довіри на фінансових ринках. На основі структурно-функціонального аналізу визначено функціональні групи раціоналізаторів довіри та розкрито їхню системну роль у зменшенні інформаційної асиметрії, структуруванні ринкових очікувань і формуванні еластичності довіри, зокрема через розмежування фундаментальних змін ризику та інформаційного шуму.
Наукова новизна дослідження полягає у виокремленні двох складових еластичності довіри: еластичності щодо фундаментальних змін ризику (E_fund) та еластичності щодо інформаційного шуму (E_noise). Обґрунтовано, що ефективне функціонування раціоналізаторів довіри підвищує першу складову та одночасно знижує другу, тим самим не лише змінюючи інтенсивність, а й структуруючи ринкову реакцію. Практичне значення одержаних результатів полягає у формуванні теоретичного підґрунтя для регуляторних реформ, спрямованих на посилення незалежності, підзвітності й прозорості раціоналізаторів довіри. Такі реформи є особливо актуальними для України в умовах повоєнного економічного відновлення та підвищення інвестиційної привабливості країни.
На основі аналізу регуляторних підходів Європейського Союзу доведено необхідність подальшої інституціоналізації, зміцнення незалежності й підвищення відповідальності інституцій, що належать до категорії раціоналізаторів довіри. Показано, що їх ефективне функціонування є однією з ключових передумов забезпечення фінансової стабільності.
Article Details
Посилання
Adrian, T., & Shin, H. S. (2010). Liquidity and leverage. Journal of Financial Intermediation, 19(3), 418–437. https://doi.org/10.1016/j.jfi.2008.12.002 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jfi.2008.12.002
Akerlof, G. A. (1970). The market for “lemons”: Quality uncertainty and the market mechanism. The Quarterly Journal of Economics, 84(3), 488–500. https://doi.org/10.2307/1879431 DOI: https://doi.org/10.2307/1879431
Aramonte, S., & Avalos, F. (2021, December 6). The rise of private markets. BIS Quarterly Review. https://www.bis.org/publ/qtrpdf/r_qt2112e.htm
Avgouleas, E., & Cullen, J. (2014). Market discipline and EU corporate governance reform in the banking sector: Merits, fallacies, and cognitive boundaries. Journal of Law and Society, 41(1), 28–50. https://doi.org/10.1111/j.1467-6478.2014.00655.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1467-6478.2014.00655.x
Bholat, D., Broughton, N., Ter Meer, J., & Walczak, E. (2019). Enhancing central bank communications using simple and relatable information. Journal of Monetary Economics, 108, 1–15. https://doi.org/10.1016/j.jmoneco.2019.08.007 DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmoneco.2019.08.007
Boot, A. W. A., Milbourn, T. T., & Schmeits, A. (2006). Credit ratings as coordination mechanisms. The Review of Financial Studies, 19(1), 81–118. https://doi.org/10.1093/rfs/hhj009 DOI: https://doi.org/10.1093/rfs/hhj009
Brunnermeier, M. K. (2009). Deciphering the liquidity and credit crunch 2007–2008. Journal of Economic Perspectives, 23(1), 77–100. https://doi.org/10.1257/jep.23.1.77 DOI: https://doi.org/10.1257/jep.23.1.77
Camanho, N., Deb, P., & Liu, Z. (2022). Credit rating and competition. International Journal of Finance & Economics, 27(3), 2873–2897. https://doi.org/10.1002/ijfe.2303 DOI: https://doi.org/10.1002/ijfe.2303
Carpenter, D., & Moss, D. A. (Eds.). (2014). Preventing regulatory capture: Special interest influence and how to limit it. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9781139565875 DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9781139565875
Cornaggia, J., & Cornaggia, K. J. (2013). Estimating the costs of issuer-paid credit ratings. The Review of Financial Studies, 26(9), 2229–2269. https://doi.org/10.1093/rfs/hht041 DOI: https://doi.org/10.1093/rfs/hht041
Diamond, D. W. (1984). Financial intermediation and delegated monitoring. The Review of Economic Studies, 51(3), 393–414. https://doi.org/10.2307/2297430 DOI: https://doi.org/10.2307/2297430
European Commission. (2021). Proposal for legislation fostering more sustainable corporate governance in companies (Ares(2021)3297206). https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/PIN/?uri=pi_com%3AAres%282021%293297206
European Parliament & Council of the European Union. (2009). Regulation (EC) No 1060/2009 of the European Parliament and of the Council of 16 September 2009 on credit rating agencies. https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX%3A02009R1060-20250117
Financial Stability Board. (2023). Global monitoring report on non-bank financial intermediation 2023. https://www.fsb.org/2023/12/global-monitoring-report-on-non-bank-financial-intermediation-2023/ DOI: https://doi.org/10.5089/9798400229893.002
Fukuyama, F. (1995). Trust: The social virtues and the creation of prosperity. Free Press.
Gambetta, D. (Ed.). (1988). Trust: Making and breaking cooperative relations. Basil Blackwell. https://books.google.com/books/about/Trust.html?id=zf9rQgAACAAJ
Holmström, B., & Tirole, J. (1997). Financial intermediation, loanable funds, and the real sector. The Quarterly Journal of Economics, 112(3), 663–691. https://doi.org/10.1162/003355397555316 DOI: https://doi.org/10.1162/003355397555316
Lannoo, K. (2020). Differentiated integration in EU financial markets regulation (CEPS Policy Insight No. 2020-27). Centre for European Policy Studies.
Möllering, G. (2006). Trust: Reason, routine, reflexivity. Elsevier. https://books.google.com/books/about/Trust.html?id=OCUcvwEACAAJ
North, D. C. (1990). Institutions, institutional change and economic performance. Cambridge University Press. https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678 DOI: https://doi.org/10.1017/CBO9780511808678
Omarova, S. T. (2020). Dealing with disruption: Emerging approaches to FinTech regulation. Washington University Journal of Law & Policy, 61(1), 25–54. https://journals.library.wustl.edu/lawpolicy/article/id/739/
Onyshchenko, S., Brychko, M., Litovtseva, V., & Yevsieieva, A. (2022). Trust in the financial sector: A new approach to conceptualizing and measuring. Financial and Credit Activity: Problems of Theory and Practice, 1(42), 206–217. https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3735 DOI: https://doi.org/10.55643/fcaptp.1.42.2022.3735
Partnoy, F. (1999). The Siskel and Ebert of financial markets? Two thumbs down for the credit rating agencies. Washington University Law Quarterly, 77(3), 619–712. https://journals.library.wustl.edu/lawreview/article/id/5968/ DOI: https://doi.org/10.2139/ssrn.167412
Petricevic, O., & Teece, D. J. (2019). The structural reshaping of globalization: Implications for strategic sectors, profiting from innovation, and the multinational enterprise. Journal of International Business Studies, 50(9), 1487–1512. https://doi.org/10.1057/s41267-019-00269-x DOI: https://doi.org/10.1057/s41267-019-00269-x
Shiller, R. J. (2000). Irrational exuberance. Princeton University Press. https://books.google.com/books/about/Irrational_Exuberance.html?id=NLSeQgAACAAJ
Spence, M. (1973). Job market signaling. The Quarterly Journal of Economics, 87(3), 355–374. https://doi.org/10.2307/1882010 DOI: https://doi.org/10.2307/1882010
Stiglitz, J. E., & Weiss, A. (1981). Credit rationing in markets with imperfect information. The American Economic Review, 71(3), 393–410. https://doi.org/10.2307/1802787
White, L. J. (2010). Markets: The credit rating agencies. Journal of Economic Perspectives, 24(2), 211–226. https://doi.org/10.1257/jep.24.2.211 DOI: https://doi.org/10.1257/jep.24.2.211
Williamson, O. E. (1985). The economic institutions of capitalism: Firms, markets, relational contracting. Free Press. https://books.google.com/books/about/The_Economic_Institutions_of_Capitalism.html?id=lj-6AAAAIAAJ