ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ: УКРАЇНСЬКИЙ ДОСВІД І МІЖНАРОДНІ ПІДХОДИ ДО ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ

Анотація

У статті досліджено правові та фінансово-економічні засади грошового забезпечення військовослужбовців України в умовах трансформації системи національної безпеки та зростання ролі соціального захисту осіб, які проходять військову службу. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю забезпечення належного рівня матеріального забезпечення військовослужбовців як важливого чинника обороноздатності держави, підтримання кадрового потенціалу Збройних Сил України та реалізації державної військово-соціальної політики.
Метою дослідження є комплексний аналіз правових засад і фінансово-економічних аспектів грошового забезпечення військовослужбовців України, визначення особливостей його розвитку протягом 2014–2025 років, оцінка місця грошового забезпечення в структурі оборонних видатків держави, а також здійснення порівняльної характеристики української моделі з відповідними системами інших держав.
У статті проаналізовано нормативно-правову базу, що регулює питання грошового забезпечення військовослужбовців та їх соціального захисту. Розкрито сутність і структуру грошового забезпечення, охарактеризовано основні, додаткові та одноразові види виплат. Досліджено динаміку бюджетного фінансування оборонної галузі впродовж 2014–2025 років, зміни обсягів видатків на оплату праці військовослужбовців та їхнє місце в структурі оборонних видатків держави. Проаналізовано тенденції зміни базового грошового забезпечення військовослужбовців та його співвідношення із середньою заробітною платою. Здійснено порівняльний аналіз рівня грошового забезпечення військовослужбовців України, США, Франції та Ізраїлю, а також досліджено особливості співвідношення військових виплат із середньою заробітною платою в зазначених державах.
УВстановлено, що система грошового забезпечення військовослужбовців України характеризується суттєвим зростанням обсягів фінансування та періодичними реформуваннями, які сприяли підвищенню рівня виплат. Водночас виявлено, що девальвація національної валюти та інфляційні процеси істотно знижують реальний ефект від номінального збільшення грошового забезпечення, зокрема для військовослужбовців у тилу. З'ясовано, що, на відміну від української моделі, для зарубіжних систем характерним є більш стабільний механізм автоматичної макроекономічної індексації та підтримання прогнозованого співвідношення між рівнем грошового забезпечення й середньою заробітною платою. Окреслено основні проблеми функціонування системи, поміж яких нерівномірність виплат, інфляційні ризики та недостатня автоматизація процесів нарахування.
Результати дослідження свідчать про необхідність структурного переходу від преміального регулювання до єдиної базової ставки з її автоматичною індексацією з урахуванням національних потреб і позитивного міжнародного досвіду.