ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФІНАНСОВОЇ БЕЗПЕКИ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В КРИЗОВИХ УМОВАХ
Article Sidebar
Надіслано: 13-01-2026
Опубліковано: 28-02-2026
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Система охорони здоров’я в більш кризових умовах стикається з поєднанням цінового тиску, нестабільності бюджетного планування, зміни структури попиту на медичні послуги та зростання ризику накопичення прострочених зобов’язань, що прямо впливає на фінансову безпеку й безперервність надання допомоги населенню. Метою роботи є обґрунтування адаптивних підходів державної політики фінансової безпеки охорони здоров’я на основі економетричного моделювання та сценарного прогнозування. Методологічною основою дослідження є побудова панельного набору даних за 2020–2024 роки для західних областей, оцінювання взаємозв’язків між ключовими фінансовими та операційними показниками, а також регресійне моделювання дефіциту фінансування. У моделі дефіцит інтерпретовано як розрив між потребою у видатках і доступним фінансуванням, а його динаміка пояснена інтенсивністю попиту, яку відображено через обсяг госпіталізацій, інфляційним тиском у медичному сегменті, який ураховано з нелінійним ефектом, і структурним зсувом кризового періоду. Додатково сформовано інтегральний індекс ризику, що агрегує дефіцитний тиск, боргове навантаження, вплив інфляції та компенсаторний ефект покриття потреби фінансуванням, що дозволяє оцінювати фінансову безпеку не за одним індикатором, а як багатокомпонентний стан системи. На завершальному етапі виконано сценарний прогноз на 2026 рік для альтернативних умов, що вирізняються темпами зростання фінансування, траєкторією попиту й ціновими параметрами.
Запропонований підхід може бути використаний органами державної та регіональної влади для впровадження адаптивної політики фінансової безпеки охорони здоров’я. Запропоновані рішення включають механізми автоматизованого коригування фінансових параметрів, правила раннього попередження дефіцитів, інструменти згладжування бюджетних коливань і контроль боргового навантаження.
Article Details
Посилання
Zeng, W., Barroy, H., Cylus, J. et al. (2020). Improving fiscal space for health from the perspective of efficiency: What is the evidence? Journal of Global Health, 10(2), 020390. https://doi.org/10.7189/jogh.10.020390 DOI: https://doi.org/10.7189/jogh.10.020421
Chantzaras, A. E., & Yfantopoulos, J. N. (2018). Financial protection of households against health shocks in Greece during the economic crisis. Social Science & Medicine, 211, 338–351. https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2018.06.024 DOI: https://doi.org/10.1016/j.socscimed.2018.06.024
Crookes, D. M. et al. (2020). The impact of the economic crisis on household health expenditure in Greece: An interrupted time series analysis. BMJ Open, 10(8), e038158. https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-038158 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2020-038158
Micah, A. E., Dieleman, J. L. et al. (2019). Trends and drivers of government health spending in sub-Saharan Africa, 1995-2015: An analysis of 32 countries. BMJ Global Health, 4(4), e001159. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2018-001159 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2018-001159
Meheus, F., & McIntyre, D. (2017). Fiscal space for domestic funding of health and other social services. Health Economics, Policy and Law, 12(2), 159–177. https://doi.org/10.1017/S1744133116000438 DOI: https://doi.org/10.1017/S1744133116000438
Barroy, H., Sparkes, S., Dale, E., Kutzin, J., & Ravishankar, N. (2018). Assessing fiscal space for health in the SDG era: A different story. Health Systems & Reform, 4(1), 4–7. https://doi.org/10.1080/23288604.2017.1395503 DOI: https://doi.org/10.1080/23288604.2017.1395503
Quaglio, G., Karapiperis, T., Van Woensel, L., Arnold, E., & McDaid, D. (2013). Austerity and health in Europe. Health Policy, 113(1–2), 13–19. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2013.09.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2013.09.005
Karanikolos, M., Mladovsky, P., Cylus, J., Thomson, S., Basu, S., Stuckler, D., & McKee, M. (2013). Financial crisis, austerity, and health in Europe. The Lancet, 381(9874), 1323–1331. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60102-6 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(13)60102-6
Stuckler, D., Basu, S., Suhrcke, M., Coutts, A., & McKee, M. (2009). The public health effect of economic crises and alternative policy responses in Europe: An empirical analysis. The Lancet, 374(9686), 315–323. https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)61124-7 DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(09)61124-7
Cylus, J., Mladovsky, P., & McKee, M. (2012). Is there a statistical relationship between economic crises and changes in government health expenditure growth? An analysis of twenty-four European countries. Health Services Research, 47(6), 2204–2224. https://doi.org/10.1111/j.1475-6773.2012.01428.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1475-6773.2012.01428.x
Gadsden, T., Ford, B., Angell, B., Sumarac, B., de Oliveira Cruz, V., Wang, H., Tsilaajav, T., & Jan, S. (2022). Health financing policy responses to the COVID-19 pandemic: A review of coverage, payment, and financing strategies in selected countries. Health Policy and Planning, 37(10), 1317–1327. https://doi.org/10.1093/heapol/czac071 DOI: https://doi.org/10.1093/heapol/czac071
Montás, M. C., Klasa, K., van Ginneken, E., & Greer, S. L. (2022). Strategic purchasing and health systems resilience: Lessons from COVID-19 in selected European countries. Health Policy, 126(9), 853–864. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2022.06.005 DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2022.06.005
Doherty, J., Kirigia, D., Okoli, C., Chuma, J., Ezumah, N., Ichoku, H., Hanson, K., & McIntyre, D. (2018). Does expanding fiscal space lead to improved funding of the health sector in developing countries?: lessons from Kenya, Lagos State (Nigeria) and South Africa. Global Health Action, 11(1), 1461338. https://doi.org/10.1080/16549716.2018.1461338 DOI: https://doi.org/10.1080/16549716.2018.1461338
De Vogli, R. (2014). Financial crisis, austerity, and health in Europe. International Journal for Equity in Health, 13. https://doi.org/10.1186/1475-9276-13-58 DOI: https://doi.org/10.1186/s12939-014-0058-6
Waitzberg, R., Gerkens, S., Dimova, A. et al. (2022). Balancing financial incentives during COVID-19: A comparison of provider payment adjustments across 20 countries. Health Policy, 126(5), 398–407. https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2021.09.015 DOI: https://doi.org/10.1016/j.healthpol.2021.09.015
Andrietta, L. S. et al. (2020). The differential impact of economic recessions on health systems in middle-income settings: A comparative case study of unequal states in Brazil. BMJ Global Health, 5(2), e002122. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2019-002122 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2019-002122
Haque, U. et al. (2022). The human toll and humanitarian crisis of the Russia-Ukraine war: the first 162 days. BMJ Global Health, 7(9), e009550. https://doi.org/10.1136/bmjgh-2022-009550 DOI: https://doi.org/10.1136/bmjgh-2022-009550
Kim, H.-J. et al. (2024). Typology and implications of verified attacks on health care in Ukraine in the first 18 months of war. PLOS Global Public Health, 4(5), e0003064. https://doi.org/10.1371/journal.pgph.0003064 DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pgph.0003064
State Statistics Service of Ukraine. (n.d.). https://www.ukrstat.gov.ua/operativ/oper_new.html
De Foo, C., Verma, M., Tan, S. Y. et al. (2023). Health financing policies during the COVID-19 pandemic and implications for universal health care: A case study of 15 countries. The Lancet Global Health, 11(12), e1964–e1977. https://doi.org/10.1016/S2214-109X(23)00448-5 DOI: https://doi.org/10.1016/S2214-109X(23)00448-5