ВПЛИВ НАЦІОНАЛЬНИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ НА ТЕМПИ ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ

Анотація

Достатні обсяги заощаджень для їх перетворення на інвестиції в основний капітал для забезпечення сталого економічного зростання є актуальною проблемою України. Адже її економіка за 35 років новітньої історії пережила п’ять економічних криз. Наслідком спадів обсягів суспільного виробництва стала суттєва втрата ресурсного потенціалу країни. За нинішніх обставин необхідно розраховувати лише на власні сили – національні заощадження. Їх норма, галузевий розподіл, механізм залучення до потоку «доходи-витрати» є надзвичайно актуальними напрямами наукових досліджень.
Метою цього дослідження є обґрунтування норми національних заощаджень і їх галузевого розподілу в українській економіці на основі вивчення досвіду світових економік, які швидко зростають. Для досягнення мети й виконання завдань дослідження використано такі методи: двофакторна виробнича функція Леонтьєва як модель економічного зростання, кореляційно-регресійний аналіз та економетричне моделювання, аналітичне групування, бенчмаркінг, порівняння, аналіз динамічних рядів, методологія СНР-2008, середня геометрична та базисний індекс.
На оcнові міжнародних порівнянь установлено сильний зв’язок між обсягами національних заощаджень і темпами економічного зростання. Визначено, що для забезпечення середньорічного темпу зростання економіки України на рівні 104%, валові заощаджень як частка валового національного доходу повинні зрости з 18,6 до 39%. Установлено, що галузевими пріоритетами інвестування для досягнення високих темпів економічного зростання є галузі обробної промисловості з високою часткою інноваційного виробництва, інформаційно-комунікаційна, транспортна та енергетичної інфраструктури, житлове будівництво. Обґрунтовано, що резервами збільшення національних заощаджень є створення сприятливих умов для перетворення готівкових заощаджень домогосподарств на вклади в депозитних корпораціях, скорочення кінцевих споживчих витрат сектора загального державного управління та пропорційне збільшення видатків розвитку, збільшення експорту продукції з високою часткою доданої вартості та політика імпортозаміщення.
Отримані результати роблять вклад у розвиток теорії економічного зростання, є науково обґрунтованою основою для розробки державної галузевої політики, вишукування внутрішніх резервів капітальних інвестицій та уточнення стратегічних параметрів зростання національної економіки.