РОЛЬ ВНУТРІШНЬОГО АУДИТОРА В ПІДВИЩЕННІ ФІНАНСОВОЇ ПІДЗВІТНОСТІ В ДЕРЖАВНІЙ СИСТЕМІ ВИЩОЇ ОСВІТИ ІНДОНЕЗІЇ
Article Sidebar
Надіслано: 06-11-2025
Опубліковано: 30-04-2026
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Фінансова підзвітність в індонезійських політехнічних інститутах BLU, які керують асигнуваннями державного бюджету в статусі агентств із надання публічних послуг, залишається постійним викликом для управління. Повторні фінансові порушення, задокументовані Вищою аудиторською радою Індонезії (BPK RI), висвітлюють значні слабкі місця в управлінні державними фінансами. У цьому дослідженні розглянуто, як внутрішні аудитори можуть покращити фінансову підзвітність у цих закладах, де такі порушення свідчать про серйозні проблеми в управлінні. Хоча Постанова уряду № 60 від 2008 року (SPIP) передбачає створення внутрішніх підрозділів нагляду (SPI), існує мало емпіричних даних щодо того, як ефективність внутрішнього аудиту впливає на фінансову підзвітність у цьому контексті. Використовуючи теорію агентських відносин (Jensen & Meckling, 1976) та теорію управління (Davis et al., 1997), це дослідження оцінює, чи ефективність внутрішнього аудиту — вимірювана через діяльність із моніторингу, забезпечення та консультування, що відповідає стандартам IIA (2024), — дозволяє передбачити результати фінансової підзвітності в індонезійських політехнічних інститутах, що мають статус BLU. Від березня по червень 2025 року було проведено кількісне опитування, у якому взяло участь 30 респондентів — керівників і внутрішніх аудиторів — із 12 політехнічних інститутів BLU, які давали відповіді за п’ятибальною шкалою Лікерта. Аналіз даних включав просту лінійну регресію та валідацію за допомогою інтерв’ю й аналізу документів. Результати показують сильну позитивну кореляцію між ефективністю внутрішнього аудиту й фінансовою підзвітністю, підкреслюючи важливість моніторингу, забезпечення та консультування для зміцнення фінансового управління. Проте структурні недоліки залишаються, зокрема недостатня оцінка фінансових ризиків і відсутність офіційної системи, що пов’язує внутрішній аудит із системами управління ризиками. Індонезійські політехнічні інститути терміново потребують інтегрованих систем внутрішнього аудиту й управління ризиками, що відповідають нормам SPIP і стандартам BLU. Пріоритетами є розширення повноважень SPI та вдосконалення навичок аудиторів з аналізу фінансових ризиків для мінімізації фінансових втрат держави. Це дослідження надає систематичні емпіричні дані щодо взаємозв’язку між внутрішнім аудитом і фінансовою підзвітністю в індонезійських політехнічних інститутах BLU, сприяючи поглибленню знань про аудит у державному секторі та фінансове управління, а також надаючи інформацію для інституційних реформ у країнах, що розвиваються.
Article Details
Посилання
Beasley, M. S., Clune, R., & Hermanson, D. (2006). The Impact of Enterprise Risk Management on the Internal Audit Function. Journal of Forensic Accounting, 8113(February 2006), 1–20. http://erm.ncsu.edu/az/erm/i/chan/library/ERMJFAPaper21306.pdf
Bou-Raad, G. (2000). Internal auditors and a value-added approach: The new business regime. Managerial Auditing Journal, 15(4), 182–187. https://doi.org/10.1108/02686900010322461 DOI: https://doi.org/10.1108/02686900010322461
Bovens, M. (2007). Analysing and assessing accountability: A conceptual framework. European Law Journal, 13(4), 447–468. https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2007.00378.x DOI: https://doi.org/10.1111/j.1468-0386.2007.00378.x
BPK RI. (2023). Ikhtisar hasil pemeriksaan semester I tahun 2023. Badan Pemeriksa Keuangan Republik Indonesia. https://www.bpk.go.id/ihps
Castanheira, N., Rodrigues, L. L., & Craig, R. (2010). Factors associated with the adoption of risk-based internal auditing. Managerial Auditing Journal, 25(1), 79–98. https://doi.org/10.1108/02686900910924906 DOI: https://doi.org/10.1108/02686901011007315
COSO. (2017). Enterprise risk management: Integrating with strategy and performance. Committee of Sponsoring Organizations. https://www.coso.org/guidance-on-erm
Crawford, M., & Stein, W. (2004). Risk management in UK local authorities. International Journal of Public Sector Management, 17(6), 498–512. https://doi.org/10.1108/09513550410562164 DOI: https://doi.org/10.1108/09513550410554788
Creswell, J. W., & Creswell, J. D. (2018). Research design: Qualitative, quantitative, and mixed methods approaches (5th ed.). SAGE Publications. https://www.ucg.ac.me/skladiste/blog_609332/objava_105202/fajlovi/Creswell.pdf
Davis, J. H., Schoorman, F. D., & Donaldson, L. (1997). Toward a stewardship theory of management. Academy of Management Review, 22(1), 20–47. https://doi.org/10.5465/amr.1997.9707180258 DOI: https://doi.org/10.2307/259223
De Zwaan, L., Stewart, J., & Subramaniam, N. (2011). Internal audit involvement in enterprise risk management. Managerial Auditing Journal, 26(7), 586–604. https://doi.org/10.1108/02686901111151323 DOI: https://doi.org/10.1108/02686901111151323
El-Sayed Ebaid, I. (2011). Internal audit function: An exploratory study from Egyptian listed firms. International Journal of Law and Management, 53(2), 108–128. https://doi.org/10.1108/17542431111119397 DOI: https://doi.org/10.1108/17542431111119397
Fitriyah, F. (2016). The role of internal audit in improving risk management at polytechnics. Jurnal Akuntansi dan Keuangan, 18(1), 1–12.
Ghozali, I. (2018). Aplikasi analisis multivariate dengan program IBM SPSS 25 (9th ed.). Badan Penerbit Universitas Diponegoro. https://www.semanticscholar.org/paper/Aplikasi-Analisis-Multivariate-dengan-Program-IBM-9-Ghozali/1a2861a8fb4278ba61ea21814da4ec00b21a96cb
Goodwin-Stewart, J., & Kent, P. (2006). The use of internal audit by Australian companies. Managerial Auditing Journal, 21(1), 81–101. https://doi.org/10.1108/02686900610634775 DOI: https://doi.org/10.1108/02686900610634775
Hardjomidjojo, H., Sukmana, R., Rachman, A., & Pramudya, B. (2022). Risk management principles and public institution governance. International Journal of Risk and Contingency Management, 11(1), 1–18.
Hass, S., Abdolmohammadi, M. J., & Burnaby, P. (2006). The Americas' literature review on internal auditing. Managerial Auditing Journal, 21(8), 835–844. https://doi.org/10.1108/02686900610703778 DOI: https://doi.org/10.1108/02686900610703778
Hay, D., & Cordery, C. (2018). The value of public sector audit: Literature and history. Journal of Accounting Literature, 40(1), 1–15. https://doi.org/10.1016/j.acclit.2017.11.001 DOI: https://doi.org/10.1016/j.acclit.2017.11.001
Indarti. (2017). The Role of Internal Audit in Implementing Enterprise Risk Management through Reporting of Risk Procedure Defects. Akmenika: Journal of Accounting and Management, 14(2), 912–935. https://doi.org/10.31316/akmenika.v14i2.1005 DOI: https://doi.org/10.31316/akmenika.v14i2.1005
Institute of Internal Auditors [IIA]. (2024). Global internal audit standards. The IIA. https://www.theiia.org/en/standards/2024-standards/
Ishak, S. I. D., Zulkeflee, S. N. S., & Razak, R. A. (2019). Internal audit quality and its relationship to organizational effectiveness. International Journal of Academic Research in Business and Social Sciences, 9(5), 455–467. https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v9-i5/5887 DOI: https://doi.org/10.6007/IJARBSS/v9-i5/5887
Jensen, M. C., & Meckling, W. H. (1976). Theory of the firm: Managerial behavior, agency costs, and ownership structure. Journal of Financial Economics, 3(4), 305–360. https://doi.org/10.1016/0304-405X(76)90026-X DOI: https://doi.org/10.1016/0304-405X(76)90026-X
Johnsen, Å. (2019). Public sector audit in contemporary society: A short review and introduction. Financial Accountability & Management, 35(2), 121–127. https://doi.org/10.1111/faam.12187 DOI: https://doi.org/10.1111/faam.12191
Lenz, R., & Hahn, U. (2015). A synthesis of empirical internal audit effectiveness literature pointing to new research opportunities. Managerial Auditing Journal, 30(1), 5–33. https://doi.org/10.1108/MAJ-08-2014-1072 DOI: https://doi.org/10.1108/MAJ-08-2014-1072
Leung, P., Cooper, B. J., & Perera, L. (2011). Accountability structures and management relationships of internal audit. Managerial Auditing Journal, 26(9), 794–816. https://doi.org/10.1108/02686901111171457 DOI: https://doi.org/10.1108/02686901111171457
Ministry of Finance RI. (2016). Peraturan Menteri Keuangan Nomor 220/PMK.05/2016. Kementerian Keuangan Republik Indonesia. https://jdih.kemenkeu.go.id/
Mulyany, R., Nadirsyah, I., & Indriani, M. (2024). Enhancing fraud prevention and internal control: The key role of internal audit in public sector governance. Cogent Business & Management, 11(1), 2382389. https://doi.org/10.1080/23311975.2024.2382389 DOI: https://doi.org/10.1080/23311975.2024.2382389
Pemerintah Republik Indonesia. (2008). Peraturan Pemerintah Nomor 60 Tahun 2008 tentang Sistem Pengendalian Intern Pemerintah (SPIP). https://peraturan.bpk.go.id/Details/4667/pp-no-60-tahun-2008
Pratama, A., & Salim, S. (2025). Exploring key determinants of internal control weaknesses and non-compliance using audit findings in Indonesian ministries. Jurnal Tata Kelola dan Akuntabilitas Keuangan Negara, 11(1), 123–137. https://doi.org/10.28986/jtaken.v11i1.1887 DOI: https://doi.org/10.28986/jtaken.v11i1.1887
Roussy, M., & Rodrigue, M. (2018). Internal audit: Is the 'third line of defense' effective as a form of corporate governance? Accounting Perspectives, 17(2), 205–237. https://doi.org/10.1111/1911-3838.12171 DOI: https://doi.org/10.1111/1911-3838.12180
Schillemans, T., & Bjurstrøm, K. H. (2020). Trust and verification: Balancing agency and stewardship theory in the governance of agencies. International Public Management Journal, 23(5), 650–676. https://doi.org/10.1080/10967494.2018.1553807 DOI: https://doi.org/10.1080/10967494.2018.1553807
Sekaran, U., & Bougie, R. (2016). Research methods for business: A skill-building approach (7th ed.). Wiley. https://digilib.politeknik-pratama.ac.id/assets/dokumen/ebook/feb_f006f52b62a646e28c8c7870aa1112fbcd0c49ca_1650455622.pdf
Sheedy, E., & Griffin, B. (2018). Risk governance, structures, culture, and behavior: A view from the inside. Corporate Governance: An International Review, 26(1), 4–22. https://doi.org/10.1111/corg.12200 DOI: https://doi.org/10.1111/corg.12200
Stein, V. (2019). Risk governance: Conceptual reconstruction and meta-review. International Journal of Law and Management, 61(1), 131–143. https://doi.org/10.1108/IJLMA-08-2017-0196
Tufano, P. (2011). Managing risk in higher education. Forum for the Future of Higher Education, Aspen Institute. https://www.semanticscholar.org/paper/Managing-Risk-in-Higher-Education-Tufano/4a8fbf47ad5aed009b9cf53dd41abc06352e6bbc
Yudianti, F. N., & Suryandari, E. (2015). Risk management in Indonesian higher education. Jurnal Akuntansi dan Investasi, 16(2), 120–131.
Zaman, M., & Sarens, G. (2013). Informal interactions between audit committees and internal audit functions: Exploratory evidence and directions for future research. Managerial Auditing Journal, 28(6), 495–515. https://doi.org/10.1108/02686901311329892 DOI: https://doi.org/10.1108/02686901311329892