МАКРОЕКОНОМІЧНІ ТА ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ ТОРГІВЛІ ЦИФРОВИМИ ПОСЛУГАМИ УКРАЇНИ: ТАКСОНОМІЯ, ІНСТИТУЦІЙНЕ СЕРЕДОВИЩЕ ТА ГЛОБАЛЬНА ІНТЕГРАЦІЯ

Анотація

У статті здійснено комплексний аналіз структурних, динамічних та інституційних характеристик торгівлі цифровими послугами України в контексті глобальної цифрової трансформації й еволюції міжнародних фінансових ринків. З огляду на зростання ролі нематеріальних активів, цифрово наданих послуг і фінансових технологій у глобальних економічних відносинах, метою дослідження є оцінка експортного потенціалу сектора цифрових послуг України та ідентифікація ключових макрофінансових, регуляторних і інституційних детермінант його розвитку.
Методологічна основа дослідження поєднує загальновизнані міжнародні статистичні класифікації (EBOPS, CPC, ISIC) з описовим і порівняльним аналізом, аналізом динамічних рядів і PEST-аналізом, що забезпечує аналітичну узгодженість, міжкраїнну порівнюваність і релевантність для макроекономічної та фінансової політики. Емпіричний аналіз базується на даних UNCTADstat за період 2011–2023 рр. і зосереджується на цифрово наданих послугах як найбільш вимірюваному компоненті цифрової торгівлі.
Отримані результати засвідчують більш ніж стократне зростання позитивного сальдо цифрової торгівлі України протягом досліджуваного періоду, що супроводжувалося суттєвою структурною перебудовою національного експортного портфеля. Станом на 2023 рік цифрово надані послуги становили близько 60% загального експорту послуг, що відображає домінування телекомунікаційних, інформаційно-технологічних і професійно-консультаційних послуг. Зазначені тенденції свідчать про поглиблення інтеграції України в глобальні цифрові ланцюги створення вартості й зростання ролі цифрової й фінансової інфраструктури в забезпеченні експортної стійкості. Незважаючи на тривалі геополітичні шоки, макроекономічну волатильність і фінансові обмеження, зумовлені війною, Україна демонструє високий рівень цифрової та фінансової адаптивності, що підтримується цілеспрямованою державною політикою, регуляторними реформами, розвитком екосистем електронного врядування та фінансових технологій, а також інституційною конвергенцією з Європейським Союзом.
Дослідження підтверджує, що цифрові послуги перетворилися на структурний драйвер зростання експорту, стійкості платіжного балансу та інноваційно орієнтованої конкурентоспроможності. Науковий внесок полягає в уточненні класифікаційних і макрофінансових підходів до інтерпретації цифрово наданих послуг, а практичне значення пов’язане зі зміцненням фінансових інституцій, підвищенням регуляторної узгодженості, розширенням доступу до фінансування та поглибленням участі України в глобальних цифрових і фінансових ринках.