РОЗВИТОК ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ В ПІДГОТОВЦІ МАЙБУТНЬОГО ФАХІВЦЯ З БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ
Article Sidebar
Надіслано: 13-01-2023
Опубліковано: 28-02-2023
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Мета дослідження – визначити ключові шляхи розвитку педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг. Об’єктом дослідження є педагогічна культура. Доведено важливість дослідження проблематики розвитку педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг. Основна увага націлена на підготовку майбутніх фахівців із банківських послуг. Основним завданням статті є моделювання етапів розвитку педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг. Основою методології є методи моделювання. Таким, що може бути новизною, слід уважати запропоновану багатоетапну функціональну модель педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг. Представлено власне бачення основних етапів розвитку педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг. Як результат, установлено, що ключовим етапом розвитку педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг є розширення практичних аспектів. Визначено, що одним із найкращих методів розвитку педагогічної культури в підготовці майбутнього фахівця з банківських послуг може стати залучення банківських установ до навчального процесу для розширення фахових і культурних аспектів самої педагогіки. Обмеження дослідження полягають у неврахуванні всіх аспектів педагогічної культури.
Article Details
Посилання
Rohotchenko, O., Zuziak, T., Kizim, S., Rohotchenko, S., & Shynin, O. (2021). Information and Communications Technology in the Professional Training of Future Professionals in the Field of Culture and Art. Postmodern Openings, 12(3), 134-153. https://doi.org/10.18662/po/12.3/332 DOI: https://doi.org/10.18662/po/12.3/332
Maceika, A., & Jančiauskas, B. (2012). Innovative knowledge: its origin, detachment and usage in production practice. Business: Theory and Practice, 13(3), 228-233. https://doi.org/10.3846/btp.2012.24 DOI: https://doi.org/10.3846/btp.2012.24
MItchell, A., and Lusardi A. (2015) Financial Literacy and Economic Outcomes: Evidence and Policy Implications, The Journal of Retirement, 3: 107–114, https://doi.org/10.3905/jor.2015.3.1.107 DOI: https://doi.org/10.3905/jor.2015.3.1.107
Trunk, A., Kočar, S., & Nada, T. (2017). Education and training for financial Literacy: The role of banks-case study Slovenia. International Journal of Innovation and Learning, 22, 385. https://doi.org/10.1504/IJIL.2017.086735 DOI: https://doi.org/10.1504/IJIL.2017.086735
Han, S.F., Lizana, P. A., Vega-Fernadez, G., Gomez-Bruton, A., Leyton, B., & Lera, L. (2021). Impact of the COVID-19 Pandemic on Teacher Quality of Life: A Longitudinal Study from before and during the Health Crisis. International journal of environmental research and public health, 18(7), 3764. https://doi.org/10.3390/ijerph18073764 DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph18073764
Kryshtanovych, M., Kryshtanovych, S., Chubinska, N., Khromova, Y., & Sylkin, O. (2022). The System of Public Administration in Educational Institutions in Rural Regions in the Context of the Development of Educational Culture. Revista Brasileira De Educação Do Campo, 7, e14140. https://doi.org/10.20873/uft.rbec.e14140 DOI: https://doi.org/10.20873/uft.rbec.e14140
Kocher, Sydorenko, V., Shorobura, I., Ponomarenko, A., Dei, M., & Dzhus, O. (2020). Application of technologies of formal and non-formal education for continuous professional development of the modern specialist. Revista Tempos E Espaços Em Educação, 13(32), 1-24. https://doi.org/10.20952/revtee.v13i32.14729 DOI: https://doi.org/10.20952/revtee.v13i32.14729
Teelken, C. (2018). Teaching assessment and perceived quality of teaching: a longitudinal study among academics in three European countries, European Journal of Higher Education, 8:4, 382-399, https://doi.org/10.1080/21568235.2018.1490661 DOI: https://doi.org/10.1080/21568235.2018.1490661
Iermakova, Myllykoski-Laine, S., Postareff, L., Murtonen, M. et al. (2022). Building a framework of a supportive pedagogical culture for teaching and pedagogical development in higher education. High Educ. https://doi.org/10.1007/s10734-022-00873-1 DOI: https://doi.org/10.1007/s10734-022-00873-1
Kryshtanovych, M., Romanova, A., Koval, I., Lesko, N., & Lukashevska, U. (2021). Research of problems and prospects of state development in the pedagogical process. Дослідження проблем і перспектив розвитку держави в педагогічному процесі. Revista Tempos E Espaços Em Educação, 14(33), e16534. https://doi.org/10.20952/revtee.v14i33.16534 DOI: https://doi.org/10.20952/revtee.v14i33.16534
Tomashevskyi, V., Digtiar, N., Chumak, L., Batiievska, T., Hnydina, O., & Malytska, O. (2022). Artistic and Pedagogical Competences of the Fine Arts Teacher: an Adaptation to the Postmodern Society. Postmodern Openings, 13(2), 287-302. https://doi.org/10.18662/po/13.2/454 DOI: https://doi.org/10.18662/po/13.2/454
Halchenko, V., Skoryk, T., Bartienieva, I., Nozdrova, O., Shtainer, T., & Snyatkova, T. (2022). The Technology of Forming the Professional Culture of Future Teachers: from Reflection to Creativity. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 14 (4 Sup.1), 36-57. https://doi.org/10.18662/rrem/14.4Sup1/658 DOI: https://doi.org/10.18662/rrem/14.4Sup1/658
Siekkinen, T., Pekkola, E., & Carvalho, T. (2019). Change and continuity in the academic profession: Finnish universities as living labs. Higher Education, 79(3), 533–551. https://doi.org/10.1007/s10734-019-00422-3 DOI: https://doi.org/10.1007/s10734-019-00422-3
Roxå, T., & Mårtensson, K. (2015). Microcultures and informal learning: A heuristic guiding analysis of conditions for informal learning in local higher education workplaces. International Journal for Academic Development, 20(2), 193–205. https://doi.org/10.1080/1360144X.2015.1029929 DOI: https://doi.org/10.1080/1360144X.2015.1029929
Murtonen, M., & Vilppu, H. (2020). Change in university pedagogical culture – The impact of increased pedagogical training on first teaching experiences. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 19(3), 367–383. https://doi.org/10.26803/ijlter.19.3.20 DOI: https://doi.org/10.26803/ijlter.19.3.20
McCune, V. (2019). Academic identities in contemporary higher education: Sustaining identities that value teaching. Teaching in Higher Education, 26(1), 20–35. https://doi.org/10.1080/13562517.2019.1632826 DOI: https://doi.org/10.1080/13562517.2019.1632826
Hurzhyi, Katajavuori, N., Virtanen, V., Ruohoniemi, M., Muukkonen, H., & Toom, A. (2019). The value of academics’ formal and informal interaction in developing life science education. Higher Education Research & Development, 38(4), 793–806. https://doi.org/10.1080/07294360.2019.1576595 DOI: https://doi.org/10.1080/07294360.2019.1576595
Glazkova, I., Khatuntseva, S., & Yaroshchuk, L. (2020). Professional Pedagogical Culture: Historical Culturological Aspect. Revista Romaneasca Pentru Educatie Multidimensionala, 12(3), 144-161. https://doi.org/10.18662/rrem/12.3/314 DOI: https://doi.org/10.18662/rrem/12.3/314
Urba, S., Hubball, H., Collins, J., & Pratt, D. (2005). Enhancing reflective teaching practices: Implications for faculty development programs. The Canadian Journal of Higher Education, 35(3), 57–81. https://doi.org/10.47678/cjhe.v35i3.183514 DOI: https://doi.org/10.47678/cjhe.v35i3.183514