ПОДАТКОВИЙ РОЗРИВ ЗА ПОДАТКОМ НА ДОХОДИ ФІЗИЧНИХ ОСІБ: БІБЛІОМЕТРИЧНИЙ ТА ЕКОНОМЕТРИЧНИЙ АНАЛІЗ
Article Sidebar
Надіслано: 13-08-2021
Опубліковано: 10-09-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Присвячено дослідженню сутності та особливостям формування податкових розривів за податком на доходи фізичних осіб. Об’єктом дослідження є 1 795 публікацій, присвячених податковим розривам у національній економіці, що індексуються у наукометричній базі даних Scopus. Часовим горизонтом дослідження обрано 1935—2021 роки. На основі бібліометричного аналізу визначено основні напрями дослідження податкових розривів, проаналізовано тенденцію зміни кількості публікацій з цього питання. Зроблено висновок, що теорія управління податковими розривами наразі перебуває лише на стадії становлення. За допомогою інструментарію VOSViewer виділено п’ять патернів залежно від частоти використання ключових слів у наукових працях, присвячених питанням формування податкових розривів, визначено їхній зв’язок з іншими економічними категоріями. Проведено аналіз публікацій, проіндексованих у базі даних Scopus на географічною ознакою. Проведено кластеризацію міжнародних дослідницьких мереж з теорії управління податковими розривами за географічним розташуванням. Визначено провідні наукові журнали, проіндексовані базою даних Scopus, у яких найчастіше публікувались питання управління податковими розривами. Згідно з базою даних Scopus, найпопулярнішими теоріями є: соціальна теорія, теорія нерівності та податкової моралі, теорії управління та мотивації, теорія сталого розвитку, теорія виробництва, концепція реалізації фіскальної політики. Запропоновано методичний підхід до оцінювання податкових розривів за податком на доходи фізичних осіб. Оцінено розриви з податку на доходи фізичних осіб для України і країн Європейського Союзу. За результатами дослідження зроблено висновок про те, що середній обсяг розриву за податком на доходи фізичних осіб становить 7—28%, а позитивна динаміка щодо його зменшення відсутня. До країн із найбільшим обсягом розриву за податком на доходи фізичних осіб належать Греція, Польща, Словацька Республіка, Туреччина, з найменшим — Німеччина, Бельгія, Латвія, Люксембург. На основі тесту множинних регресій було перевірено гіпотезу про значний вплив податкових розривів за податком на доходи фізичних осіб на показники економічного розвитку країни. Графічна інтерпретація зв’язку між розривами за податком на доходи фізичних осіб та ВВП для України та країн Європейського Союзу свідчить про негативну кореляцію між ними.
Ключові слова: податковий розрив, тіньова економіка, ухилення від сплати податків, ВВП, економічний розвиток, державна політика.
Формул: 1; рис.: 4; табл.: 2; бібл.: 17.
Article Details
Посилання
Kharazishvili, Y. M., & Dmitrenko, N. M. (2010). Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia tinovoi zainiatosti v Ukraini [Methodical approach to the assessment of shadow employment in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy — Ukraine economy, 12, 16—28 [in Ukrainian].
Zubenko, O. (2013). Empirychne doslidzhennia sotsialnykh aspektiv ta prychyn neofitsiinoi zainiatosti (na prykladi Zaporizhzhia) [Empirical study of social aspects and causes of informal employment (on the example of Zaporozhye)]. Sotsialni tekhnolohii: aktualni problemy teorii ta praktyky — Social technologies: topical issues of theory and practice, 57, 203—210 [in Ukrainian].
Salé, M. J., Muharremi, O., & Hoxhaj, M. (2021). Albanian Individual Taxpayers Perceptions and Determinants on Ethical Behavior Regarding Tax Compliance. Business Ethics and Leadership, 5 (1), 66—80. https://doi.org/10.21272/bel.5(1).66-80.2021.
Vasylieva, T., Harust, Yu., Vinnichenko, N., & Vysochyna, A. (2018). Optimization of the financial decentralization level as an instrument for the country’s innovative economic development regulation. Marketing and Management of Innovations, 4, 381—390. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.4-33.
Zolkover, A., & Georgiev, M. (2020). Shadow investment activity as a factor of macroeconomic instability. Financial Markets, Institutions and Risks, 4 (4), 83—90. https://doi.org/10.21272/fmir.4(4).83-90.2020.
Zolkover, A., & Renkas, J. (2020). Assessing the level of macroeconomic stability of EU Countries. SocioEconomic Challenges, 4 (4), 175—182. https://doi.org/10.21272/sec.4(4).175-182.2020.
Eddassi, H. (2020). Fiscal Regime and Tax Policy in Resource-Rich Countries In The Process Of Globalization: Literature Review. SocioEconomic Challenges, 4 (2), 67—77. https://doi.org/10.21272/sec.4(2).67-77.2020.
Mazurenko, O., & Tiutiunyk, I. (2021). The International Tax Competitiveness: Bibliometric Analysis. Financial Markets, Institutions and Risks, 5 (1), 126—138. https://doi.org/10.21272/fmir.5(1).126-138.2021.
Miller, A. D. (2019). Current Mining Taxation Policy Implemented by both Mongolia and Kazakhstan: The Development Comparatives between Ulaanbaatar and Astana. Business Ethics and Leadership, 3 (2), 39—52. http://doi.org/10.21272/bel.3(2).39-52.2019.
Zolkover, A., & Terziev, V. (2020). The Shadow Economy: A Bibliometric Analysis. Business Ethics and Leadership, 4 (3), 107—118. https://doi.org/10.21272/bel.4(3).107-118.202.
Dvorsky, J., Rozsa, Z., Petrakova, Z., & Kotaskova, A. (2018). Evaluation of state aid for entrepreneurs and their access to financial resources: students' attitudes in Czech Republic, Poland and Slovakia. Marketing and management of innovations, 3, 11—20. https://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-01.
Kordos, M. (2019). British-Slovak Foreign Trade Relations: Consequences of Brexit. Marketing and Management of Innovations, 3, 341—353. http://doi.org/10.21272/mmi.2019.3-26
Lopez, B. S., Alcaide, A. V. (2020). Blockchain, AI and IoT to Improve Governance, Financial Management and Control of Crisis: Case Study COVID-19. SocioEconomic Challenges, 4 (2), 78—89.
Masharsky, A., Azarenkova, G., Oryekhova, K., Yavorsky, S. (2018). Anti-crisis financial management on energy enterprises as a precondition of innovative conversion of the energy industry: case of Ukraine. Marketing and Management of Innovations, 3, 345—354. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.3-31
Njegovanović, A. (2018). Digital Financial Decision with a View of Neuroplasticity / Neurofinancy / Neural Networks. Financial Markets, Institutions and Risks, 2(4), 82—91. https://doi.org/10.21272/fmir.2(4).82-91.2018
Vasylieva, T. A., Lieonov, S. V., Makarenko, I. O., Sirkovska, N. (2017). Sustainability information disclosure as an instrument of marketing communication with stakeholders: markets, social and economic aspects. Marketing and management of innovations, 4, 350-357. http://doi.org/10.21272/mmi.2017.4-31
The World Bank. (n. d.). World Bank Data. Indicators. URL: https://data.worldbank.org/indicator