МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ЧИННИКІВ ВПЛИВУ НА СИСТЕМУ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ
Article Sidebar
Надіслано: 21-07-2021
Опубліковано: 10-09-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Публічне управління слід розглядати як певний вплив з боку органів державної влади і місцевого самоврядування на життєдіяльність окремих регіонів та організацій з метою формування сприятливого економічного середовища. На сьогоднішній день існує нагальна потреба в розвитку системи публічного управління, яке виступає вагомим механізмом у державному апаратів для того, щоб сприяти економічному розвиткові та зростанню. Але як і будь-яка інша система управління, на неї здійснює вплив факторів і чинники, які завжди можуть мати позитивні наслідки. Умови, які склалися у світі, суттєво зупинили економічне зростання і лише сприяли його деструктуризації. Україна не виняток у цій ситуації і має низку проблем, які так чи інакше здійснюють негативний вплив на систему публічного управління розвитком економіки. Метою нашого дослідження є формування методичного підходу до визначення і впорядкування основних чинників впливу на систему публічного управління розвитку економіки. Під час здійснення дослідження було використано методи експертного оцінювання для визначення основних чинників впливу на систему публічного управління розвитком економіки та методологію моделювання для ієрархічного впорядкування цих чинників із застосування теорії графів. У результаті проведеного дослідження було представлено методичний підхід до визначення і впорядкування основних чинників впливу на систему публічного управління розвитком економіки, який, на відмінну від наявних, передбачає застосування методу експертного оцінювання та методологію моделювання для ієрархічного впорядкування цих чинників із застосування теорії графів. Наше дослідження може мати практичний аспект застосування в органах державної влади. Дослідження має обмеження, які прослідковуються в тому, що лише економічне середовище України було використано як об’єкт дослідження і в подальших дослідженнях слід зосередити увагу на міжнародному рівні.
Ключові слова: чинники впливу, методичний підхід, публічне управління, економіка, модель.
Формул: 5, рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 11.
Article Details
Посилання
Vilys, M., Jakubavičius, A., & Žemaitis, E. (2015). Impact assessment of public innovation support in European Economic Area. Business, Management and Economics Engineering, 13 (2), 203—219. https://doi.org/10.3846/bme.2015.299.
Vilerts, K. (2018). Public sector wage premium and output volatility in the European Union. Business, Management and Economics Engineering, 16, 160—173. https://doi.org/10.3846/bme.2018.214.
Alesina, A., Ardagna, S., Perotti, R., & Schiantarelli, F. (2002). Fiscal policy, profits, and investment. American Economic Review, 92 (3), 571—589. https://doi.org/10.1257/00028280260136255.
Algan, Y., Cahuc, P., & Zylberberg, A. (2002). Public employment and labour market performance. Economic Policy, 17(34), 7-66. Retrieved from http://www.jstor.org/stable/1344671.
Campos, M. M., Depalo, D., Papapetrou, E., Perez, J. J., & Ramos, R. (2017). Understanding the public sector pay gap. IZA Journal of Labor Policy, 6 (1), 1—29. https://doi.org/10.1186/s40173-017-0086-0.
Caponi, V. (2017). Public employment policies and regional unemployment differences. Regional Science and Urban Economics, 63, 1—12. https://doi.org/10.1016/j.regsciurbeco.2016.11.005.
Gomes, P. (2015). Optimal public sector wages. The Economic Journal, 125 (587), 1425—1451. http://doi.org/10.1111/ecoj.12155.
Holm-Hadulla, F., Kamath, K., Lamo, A., Perez, J. J., & Schuknecht, L. (2010). Public wages in the Euro area. Towards securing stability and competitiveness. ECB Occasional Paper Series, 112. Retrieved from https://www.ecb.europa.eu/pub/pdf/scpops/ecbocp112.pdf.
Quadrini, V., & Trigari, A. (2007). Public employment and the business cycle. Scandinavian Journal of Economics, 109 (4), 723—742. https://doi.org/10.1111/j.1467-9442.2007.00517.x.
Nikonenko, U., Medynska, T., Bilotskyi, O., Baran, M., & Shevchuk, I. (2020). Analysis of institutional factors as part of the component of economic freedom as a background of improvement of structural proportions in the context of improving governance. Business, Management and Economics Engineering, 18 (2), 206—225. https://doi.org/10.3846/bme.2020.12421.
Kryshtanovych, M., Petrovskyi, P., Khomyshyn, I., Bezena, I., & Serdechna, I. (2020). Peculiarities of implementing governance in the system of social security. Business, Management and Economics Engineering, 18 (1), 142—156. https://doi.org/10.3846/bme.2020.12177.