МЕТОДОЛОГІЯ СТВОРЕННЯ СТРАТЕГІЧНОГО ТА ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПЛАНІВ РОЗВИТКУ ЗАКЛАДІВ ОСВІТИ

Анотація

Анотація. Метою статті є обґрунтування принципів і представлення авторської методології створення стратегічного та інвестиційного плану розвитку закладу освіти.

Теоретичне значення статті полягає в тому, що в ній на основі осмислення напрацювань українських і зарубіжних учених, власного досвіду авторів у стратегічному управлінні закладами освіти різних рівнів, аналізу досвіду створення стратегічних та інвестиційних планів розвитку 11 закладів професійно-технічної освіти Донецької, Луганської та Запорізької областей (за підтримки ПРООН) обґрунтовано принципи створення стратегічного та інвестиційного плану розвитку закладу освіти; запропоновано авторське бачення щодо технології стратегічного управління закладом освіти; представлено авторську методологію створення стратегічного та інвестиційного плану розвитку закладу освіти. Практичне значення статті полягає в тому, що запропоновані принципи, технології, інструментарій та методологія, апробована в закладах освіти різного рівня, може бути використана у процесі розбудови стратегічного управління відповідними закладами, зокрема для створення документа «Стратегічний та інвестиційний план розвитку закладу».

Обґрунтовано, що у процесі створення стратегічного та інвестиційного плану розвитку закладу доцільно дотримуватись визначених принципів, що уможливить залучення всіх стейкхолдерів, педагогічного колективу, закладе основу для злагодженої роботи щодо його (плану) реалізації. Такими принципами є принцип прогностичності (бачення стратегічного та інвестиційного плану розвитку закладу як документа, який має не тільки містити стратегічні ініціативи та операційні завдання, спрямовані на зміну сучасного стану (в аспектах управління, якості, конкурентоздатності тощо), а й передбачати реалізацію ініціатив, спрямованих на зміну стану в майбутньому); оптимальності (необхідність виокремлення тільки таких стратегічних ініціатив, реалізація яких змогла б найбільш оптимальним чином визначити зміну стану речей у майбутньому); ієрархічності (структурування стратегічного та інвестиційного плану як ієрархії стратегічних ініціатив, стратегічних цілей та операційних завдань, з метою гарантованого та оптимального досягнення запланованих стратегічних цілей); відповідальності (залучення членів трудового колективу до процесу генерування стратегічних ініціатив розвитку закладу (у процесі проведення стратегічних сесій), а також спонування їх до взяття відповідальності за їх виконання); середовищності (урахування загального контексту (зовнішнього середовища), у якому відбувається розвиток закладу, і який, у свою чергу, визначає закономірності та внутрішню логіку цього розвитку).

Запропоновано авторську методологію створення стратегічного та інвестиційного плану розвитку закладу освіти, яка передбачає здійснення етапів аналізу зовнішнього середовища розвитку закладу освіти, інституційного аналізу, конкурентного аналізу, формування 3Д погляду на заклад освіти, генерування стратегічних ініціатив розвитку закладу на перспективу. Обґрунтовано особливості використання технології номінальних груп для генерування стратегічних ініціатив розвитку закладу освіти.

Ключові слова: стратегічний розвиток, стратегічний менеджмент, заклади освіти, заклади професійної (професійно-технічної) освіти, стратегічний та інвестиційний плани.

Формул: 0; рис.: 0; табл.: 0; бібл.: 14.