ГЕНДЕРНИЙ ПАРИТЕТ У ПУБЛІЧНОМУ АДМІНІСТРУВАННІ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ЦІННОСТЕЙ У СИСТЕМІ МЕНЕДЖМЕНТУ
Article Sidebar
Надіслано: 12-07-2021
Опубліковано: 10-09-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Питання гендерного паритету в системі менеджменту займає важливу роль у світі. Проблематику піднімають на усіх рівнях і її вирішення завжди на порядку денному. Домінування на високих управлінських посадах чоловіків у XX столітті призвело до того, що тепер забезпечення гендерної рівності є питання багатьох наукових праць. Державний апарат при цьому зажди стояв jсторонm і його практично не торкалися. Але і там вистачає проблем з гендерною нерівністю. Ігнорування цієї проблеми сьогодні призведе до повернення тих часів, коли професіоналізм визначався за статю, а не за знаннями. Основне завдання полягає в характеризації стану гендерного паритету в системі державного управління. Основна мета статті — оцінити наявні статистичні дані про гендерне співвідношення чоловіків і жінок в органах державної влади України, а також розрахувати коефіцієнт гендерної асиметрії в системі управління. У результаті проведеного аналізу було визначено, що сутність гендерної політики в системі публічного адміністрування та управління повинна бути направлена не на «виділення» за особливим статусом жінки перед чоловіками, а забезпечення оптимального балансування участі як перших, так і других в ухваленні будь-яких рішень у системі менеджменту, тим самим установлення відповідної рівності. Жінки і чоловіки не повинні по «особливому» виділятися в системі менеджменту й у сфері публічного управління. Повинен враховуватися професіоналізм, компетентність, чесність і свідомість під час служби. Проведено детальний аналіз щодо розподілу представників як чоловічої, так і жіночої сторони в системі публічного адміністрування та управління на всіх рівнях. Було встановлено, що на нинішній день існує певна нерівність у роботі системи управління в бік чоловіків у сфері публічного адміністрування.
Ключові слова: гендерність, гендерний паритет, публічне адміністрування, управління, система менеджменту
Формул: 1; рис.: 0; табл.: 4; бібл.: 17.
Article Details
Посилання
Moldovan, O. (2016). Representative Bureaucracy in Romania? Gender and Leadership in Central Public Administration. Transylvanian Review of Administrative Sciences, 66—83.
Anzia, S., & Berry, C. (2011). The Jackie (and Jill) Robinson Effect: Why Do Congresswomen Outperform Congressmen? American Journal of Political Science, 55 (3), 478—493.
Jacobson, W. S., Kelleher Palus, C., & Bowling, C. J. (2010). A Woman’s Touch? Gendered Management and Performance in State Administration. Journal of Public Administration Research and Theory, 20 (2), 477—504.
Williams, J. C. (2003). Beyond the Glass Ceiling: The Maternal Wall as a Barrier to Gender Equality. Thomas Jeff erson Law Review, 26 (1), 1—14.
Terborg, J. R., & Ilgen, D. R. (1975). A Theoretical Approach to Sex Discrimination in Traditionally Masculine Occupations, Organizational Behavior and Human Performance, 13 (3), 352—376.
Stoker, J.I., Van der Velde, M. and Lammers, J. (2012). Factors Relating to Managerial Stereotypes: The Role of Gender of the Employee and the Manager and Management Ratio, Journal of Business and Psychology, 27 (1), 31—42.
Latu, I. M., Stewart, T. L., Myers, A. C., Lisco, C. G., Estes, S. B., & Donahue, D. K. (2011). What We «Say» and What We «Think» About Female Managers: Explicit Versus Implicit Associations of Women with Success. Psychology of Women Quarterly, 35 (2), 252—266.
Jacobson, W. S., Kelleher Palus, C., & Bowling, C. J. (2010). A Woman’s Touch? Gendered Management and Performance in State Administration. Journal of Public Administration Research and Theory, 20 (2), 477—504.
Schmidt, E., & Ovseiko, P. (2020). Link Horizon Europe funding to real steps to gender equality. Nature, 584. https://doi.org/10.1038/d41586-020-02430-1.
Smolović Jones N., Smolović Jones O., Taylor S., & Yarrow E. (2020, August 20). «I wanted more women in, but…»: oblique resistance to gender equality initiatives. Work Employment & Society. https://doi.org/10.1177/0950017020936871.
Rydzik, A. & Anitha, S. (2019). Conceptualising the agency of migrant women workers: resilience, reworking and resistance. Work, Employment and Society. https://doi.org/10.1177/0950017019881939.
Sinha, P., Smolović, O., & Carroll, B. (2019). Theorizing dramaturgical resistance leadership from the leadership campaigns of Jeremy Corbyn. Human Relations. https://doi.org/10.1177/0018726719887310.
Hill, M. A., & King, E. (1995). Women's education and economic well-being. Feminist Economics, 1 (2), 21—46. https://doi.org/10.1080/714042230.
Fleming, P., & Spicer, A. (2008). Beyond power and resistance: new approaches to organizational politics. Management Communication Quarterly, 21 (3). 301—309.
Powell, S., Ah-King, M., & Hussénius, A. (2018). «Are we to become a gender university?»: Facets of resistance to a gender equality project. Gender, Work & Organization, 25 (2): 127—143
Sattari N. Sandefur R. (2019) Gender in academic STEM: a focus on men faculty. Gender, Work & Organization, Ш (2), 158—179.
The State Statistics Service of Ukraine. (n. d.). Official site. Retrieved from http://www.-ukrstat.gov.ua.