ДЕТЕРМІНАНТИ ПРОЦЕНТНИХ СТАВОК НА БОРГОВИЙ КАПІТАЛ ПІДПРИЄМСТВ

Анотація

Анотація. Метою статті є теоретичне і методичне обґрунтування алгоритму визначення ставки витрат на борговий капітал для підприємств, які функціонують на ринках, що розвиваються (EM). Методи дослідження: аналізу і синтезу, системний аналіз, компаративний аналіз, емпіричні та статистичні методи, факторний аналіз.

Результати. Визначено ключові детермінанти процентних ставок на борговий капітал підприємств та їхній вплив на порядок обчислення ставки дисконтування. Досліджено питання розрахунку ставки витрат на борговий капітал підприємств за відсутності повної інформації щодо систематичних і несистематичних ризиків кредитування. Ідентифіковано відмінності між зафіксованою у кредитній угоді ставкою відсотка за кредит та очікуваною кредиторами ставкою витрат на борговий капітал. Визначено, що ключовим фактором, який впливає на рівень відхилення ринкової вартості боргового капіталу від номінальної, відповідно, відхилення ставки відсотка на позиковий капітал від ставки витрат капітал є ймовірність дефолту (PD). За мінімальних значень PD договірна процентна ставка відповідає ставці витрат на борговий капітал і її доцільно використовувати для обчислення ставки дисконтування. Проведено критичний аналіз альтернативних методичних підходів до розрахунку ставки витрат на борговий капітал. Обґрунтовано способи  інтегрування ринкової інформації щодо кредитних дефолтнихсвопів у процес розрахунку очікуваної ставки витрат на борговий капітал. Визначено фактори тінізації процентних ставок на борговий капітал і способи зменшення рівня тіньових трансакцій на кредитному ринку.

Висновки. За високих значень PD очікувана ринком надбавка за ризик дефолту може перевищувати договірну процентну ставку, що зумовлює необхідність постійного моніторингу кредитних ризиків і відповідної адаптації процентних ставок. Запропоновано алгоритм такої адаптації. Показано, що в разі незастосування механізму коригування процентних ставок з урахуванням змін у PD, CDS та LGD, премія за систематичний ризик кредиторів може суттєво відрізнятися від ринкових значень по підприємствах-аналогах (peer-group), а розрахункова величина ставки витрат на борговий капітал може набувати від’ємних значень. Договірна (обіцяна) процентна ставка має встановлюватися таким чином, щоб премія за систематичний ризик надання боргового капіталу була на рівні підприємств-аналогів і суттєво не змінювалася в результаті зміни ймовірності дефолту. Якщо ж на практиці має місце протилежна ситуація, то це є свідченням тінізації договірної процентної ставки, відсутності ефективної системи оцінювання та управління кредитними ризиками. Для розв’язання проблеми транспарентності процентних ставок і заповнення інформаційних дефіцитів щодо PD позичальників у країнах, що належать до ЕМ, слід активізувати ринок CDS.

Ключові слова: борговий капітал, імовірність дефолту, непрацюючі кредити, кредитний дефолтний своп, кредитний серед, премія за надання боргового капіталу, тіньова економіка.

Формул: 16; рис.: 0; табл.: 3; бібл.: 15.