МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО ОЦІНЮВАННЯ УПРАВЛІНСЬКОЇ МОДЕЛІ ПРОСУВАННЯ «ЗЕЛЕНИХ» ЕНЕРГЕТИЧНИХ ПОСЛУГ У КОНТЕКСТІ РОЗБУДОВИ «РОЗУМНИХ» ЕНЕРГЕТИЧНИХ МЕРЕЖ
Article Sidebar
Надіслано: 11-04-2021
Опубліковано: 10-09-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Трансформація енергетичної сфери у напрямі розбудови сфери «зеленої» енергетики передбачає перехід до кліматично нейтрального розвитку економіки. За наявності запасів природних джерел енергії відстежується тенденція до зменшення їхнього використання в результаті збільшення частки споживання «зеленої» енергії, отриманої з відновлювальних джерел енергії (наприклад, сонця, вітру). З огляду на це зростає роль побудови ефективної управлінської моделі надання «зелених» енергетичних послуг.
Запропоновано методичний підхід до оцінювання ефективності управлінської моделі просування «зелених» енергетичних послуг у контексті розбудови «розумних» енергетичних мереж, що ґрунтується на використанні оптимізаційних методів і моделей. В основі побудови ланцюга просування «зелених» енергетичних послуг закладено рейтингове оцінювання енергосервісних компаній, рівня діджиталізації бізнес-процесів підприємств
і сформованості цифрових навичок у споживачів різних сегментів енергетичного ринку,
а також кібернетичний підхід до визначення спроможності надання інноваційних енергетичних послуг.
Для цього визначено особливості інтеграції штучного інтелекту в соціально-економічні процеси і побудови «розумних» енергетичних мереж. Проведено аналіз рівня використання цифрових технологій у просуванні «зелених» енергетичних послуг на енергетичному ринку України. З’ясовано визначення оптимізаційних критеріїв оцінювання ефективності управлінської моделі просування «зелених» енергетичних послуг. В основі визначення оптимізаційних критеріїв оцінювання управлінської моделі закладено отримання екологічного ефекту, що дозволило виокремити такі критерії, як максимізація показника декарбонізації навколишнього середовища і мінімізація витрат на енергоспоживання.
Використання такого методичного підходу до оцінювання ефективності управлінської моделі просування «зелених» енергетичних послуг енергетичними компаніями сприятиме забезпеченню балансу між виробництвом, розподілом, постачанням «зеленої» енергії
і раціональним споживанням енергії різними сегментами споживачів.
Ключові слова: енергоефективність, енергозбереження, альтернативна енергетика, відновлювальні джерела енергії, «зелена» електроенергетика, енергетичні підприємства, декарбонізація.
Формул: 10; рис.: 1; табл.: 1; бібл.: 19.
Article Details
Посилання
European Environment Agency. (n. d.). The European Green Deal. Retrieved from https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/european-green-deal-communication_en.pdf.
Kabinet Ministriv Ukrainy. (2017). Kontseptsiia «zelenoho» enerhetychnoho perekhodu Ukrainy do 2050 roku: Rozporiadzhennia vid 18 serpnia 2017 roku № 605-r [Concept of Ukraine’s «green» energy transition by 2050: Order of August 18, 2017 № 605-r]. Retrieved from https://menr.gov.ua/news/34424.html [in Ukrainian].
Enerhetyka Ukrainy 2020: infohrafichne doslidzhennia [«Energy of Ukraine 2020»: Infographic research]. (2020). Top Lead. Retrieved from https://businessviews.com.ua/ru/get_file/id/the-infographics-report-energy-of-ukraine-2020.pdf [in Ukrainian].
Sotnik, I. N., & Mazin, Yu. A. (2015). Energoservisnye kompanii na rynke resursosberegayushchih tovarov i uslug Ukrainy [Energy service companies on the market of resource-saving goods and services in Ukraine] Aktualni problemy ekonomiky — Actual problems of economy, 1, 321—328 [in Russian].
Bachmann, J., & Novoseltsev, A. (2004). Partnership and Incentives: Making Performance Contracting Work in Ukraine. Energy Engineering, 101 (6), 49—70.
Hansen, S., Bertoldi, P. & Langlois, P. (2009). ESCOs Around the World: Lessons Learned in 49 Countries. Lilburn: The Fairmont Press.
Urge-Vorsatz, D., Koppel, S., Liang, Ch., Kiss, B., Goopalan, N. G., & Celikyilmaz, G. (2007). An Assessment of on Energy Service Companies (ESCOs) Worldwide. Budapest: Central European University. Retrieved from http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/download?doi=10.1.1.622.6197&rep=rep1&type=pdf.
Shengin, T., Xu, W., & Chuanwen, J. (2019). Privacy-preserving energy scheduling for ESCOs based on energy blockchain network. Energies, 2 (8). Retrieved from https://www.mdpi.com/1996-1073/12/8/1530.
Zaverbnyi, A. S. (2019). Ekonomichna polityka Ukrainy v sferi enerhetyky v umovakh yevrointehratsii [Ekonomichna polityka Ukrainy v sferi enerhetyky v umovakh yevrointehratsii]. Doctor’s thesis. Lviv: Natsionalnyi universytet «Lvivska politekhnika». Retrieved from http://ena.lp.edu.ua:8080/handle/ntb/44915 [in Ukrainian].
Fedun, I., Novikova, I., Vildman, I., Klymchuk, M., & Goryn, M. (2020). Concept of innovative marketing in management of enterprise. Journal of Advanced Research in Dynamical and Control Systems, 12 (7), 352—358. URL : https://www.jardcs.org/abstract.php?id=5506#:~:text=In%20a%20broad%20sense%2C%20innovative,innovation%20activity%2C%20implementing%20measures%20to.
International Energy Agency. (n. d.). Global Energy Review 2020 «The impacts of the COVID-19 crisis on global energy demand and CO2emissions». URL : https://www.iea.org/reports/global-energy-review-2020.
International Energy Agency. (n. d.). Data and statistics. URL : https://www.iea.org/data-and-statistics?country=WORLD&fuel=Renewables%20and%20waste&indicator=WasteGenBySource.
EU Market Outlook for Solar Power 2019—2023. (n. d.). www.solarpowereurope.org. Retrieved from https://www.solarpowereurope.org/eu-market-outlook-for-solar-power-2019-2023.
Ukrstat. (n. d.). Enerhospozhyvannia na osnovi vidnovliuvanykh dzherel za 2007—2019 roky [Energy consumption based on renewable sources for 2007—2019]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/menu/menu_u/energ.htm [in Ukrainian].
Gurani, P., Sharma, M., Nigan, S., Soni, N., & Kumar, K. (2019). IOT smart city: Introduction and challenges. International Journal of Recent Technology and Engineering, 8 (3), 3484—3487. Retrieved from https://www.ijrte.org/wp-content/uploads/papers/v8i3/C5245098319.pdf.
Brych, V., Manzhula, V., Borysiak, O., Liakhovych, G., Halysh, N., & Tolubyak, V. (2020). Communication Model of Energy Service Market Participants in the Context of Cyclic Management City Infrastructure. Proceedings of the 10th International Conference on Advanced Computer Information Technologies (ACIT), Deggendorf, 16—18 September 2020. (pp. 678—681). Deggendorf. doi:10.1109/ACIT49673.2020.9208902.
Brych, V., Mykytyuk, P., Halysh, N., Borysiak, O., Zhekalo, G., & Sokol, M. (2021). Management Model of Energy Enterprises Innovative Development Within Physiological Working Conditions. International Journal of Applied Exercise Physiology, 10 (1), 55—65. Retrieved from http://www.ijaep.com/index.php/IJAE/issue/view/39.
Kettunen, P., & Mäkitalo, N. (2019). Future smart energy software houses. European Journal of Futures Research, 7 (1). Retrieved from https://eujournalfuturesresearch.springeropen.com/articles/10.1186/s40309-018-0153-9.
Zaburanna, L. V., Poprozman, N. V., Klymenko, N. A., Poprozman, O. I., & Zaburannyi, S. V. (2014). Optymizatsiini metody ta modeli [Optimization methods and models]. Kyiv: TsP «Komprynt». Retrieved from https://nubip.edu.ua/sites/default/files/u104/%D0%9F%D1%96%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%BA_18.pdf [in Ukrainian].