ФІСКАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗВИТКУ: КЕЙС КРАЇН ЄС
Article Sidebar
Надіслано: 11-02-2021
Опубліковано: 17-02-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Мета статті полягає у формуванні основи для посилення фіскального стимулювання просторового розвитку регіональних економічних систем у контексті децентралізації. Методи дослідження: діалектичний метод, монографічний метод, методи синтезу, аналізу, узагальнення, абстрагування та систематизації.
Результати. Автори розглядають поняття «фіскальний простір» як певне економічне просторове утворення, сформоване елементами регіональної економічної системи, які задіюються в побудові бюджетних складових та управлінні фінансовими потоками. Висвітлено позитивний вплив реалізації фіскальної політики в контексті децентралізації, а також певний дисбаланс окремих напрямів, що провокують пошук шляхів внутрішнього регілнального узгодження завдань фіскальної політики. Узагальнюючи досвід європейських країн щодо фіскального стимулювання розвитку регіональних економічних систем, виділено такі тенденції: по-перше, основними регулятивними інструментами є податкова і бюджетна політики, рівень їхнього розвитку і самостійності в регіонах окремих країн; по-друге, регіональна фіскальна політика завжди підпорядкована національній стратегії економічного розвитку; по-третє, податки стають інструментом як стимулювання, так і стримування розвитку регіонів. Запропоновано шляхи згладжування негативних викликів і визначено завдання фіскального стимулювання регіонального розвитку. Досвід європейських країн дозволяє дослідити перспективи розроблення інструментів для фіскального стимулювання для забезпечення стійкості та модернізації регіонального простору.
Висновки. Досліджено досвід європейських країн у реалізації фіскальної політики в контексті децентралізації та функціонування місцевого самоврядування. Попри домінування європейських норм у фіскальній політиці, кожна країна сформувала свої стратегічні цілі економічного розвитку. Це дозволило зберегти національну ідентичність окремих територій, специфіку впливу культурної цінності на фіскальне стимулювання регіональних економічних систем. Автори приходять до висновку, що адаптація передового досвіду європейських країн до умов української економіки вимагає їхнього переформатування під цілі та стратегії національної економічної політики. Визначено напрями впровадження досвіду країн ЄС щодо фіскального стимулювання регіонального простору в Україні.
Article Details
Посилання
Dalic, M. (2013). Cyclical properties of fiscal policy in new member states of the EU. Post Communist Economies, 25, 289—308.
Ivashchenko, A. I., & Orlova, N. S. (2017). Comparative analysis of some EU and EU associated countries to identify the phenomenon of business development in post-socialist countries. Economic Annals-ХХI, 163 (1—2(1)), 22—25. https://doi.org/10.21003/ea.V163-04.
Shaposhnykov, K., & Holovko, O. (2019). Public regulation and administration in the sphere of small business. Baltic Journal of Economic Studies, 5 (4), 236—242. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-4-236-242.
Miyazaki, T. (2016). Fiscal stimulus effectiveness in Japan: evidence from recent policies. Applied Economics, 27, 2506—2515. https://doi.org/10.1080/00036846.2015.1125428.
Misra, K., & Surico, P. (2014). Consumption, income changes, and heterogeneity: Evidence from two fiscal stimulus programs. American Economic Journal: Macroeconomics, 6 (4), 84—106.
Combes, J-L., Minea, A., Mustea, L., & Yogo, T. (2016). Output effects of fiscal stimulus in Central and Eastern European countries. Post-Communist Economies, 1, 108—127. https://doi.org/10.1080/14631377.2015.1124559.
Blanchard, O. (1993). Suggestions for a New Set of Fiscal Indicators. H. A. A. Verbon, F. A. A. M. van Winden (Eds.). The New Political Economy of Government Debt. Amsterdam, The Netherlands: Elsevier Science Publishers.
Shkarlet, S., Dolozina, I., & Dubyna, M. (2019). Budgetary revenue breakdown at the local level of public administration in federal countries. Baltic Journal of Economic Studies, 5 (3), 218—224. https://doi.org/10.30525/2256-0742/2019-5-3-218-224.
Coenen, G., Straub, R., & Trabandt, M. (2013). Gauging the effects of fiscal stimulus packages in the euro area. Journal of Economic Dynamics and Control, 2, 367—386. https://doi.org/10.1016/j.jedc.2012.09.006
Lustenhouwer, J. (2020). Fiscal stimulus in expectations-driven liquidity traps. Journal of Economic Behavior & Organization, 661—687. https://doi.org/10.1016/j.jebo.2020.07.003.
Agnello, L., Furceri, D. & Sousa, R. M. (2013). How Best Measure Discretionary Fiscal Policy? Assessing its impact on private spending. Economic Modelling, 34, 15—24.
Afonso, A., Agnello, L., & Furceri, D. (2010). Fiscal policy responsiveness, persistence and Discretion. Public Choice, 145, 503—530.
Cheng-wei, C., Ching-chong, L., & Ting-wei, L. (2019). Fiscal stimulus in a simple macroeconomic model of monopolistic competition with firm heterogeneity. The Japanese Economic Review, 3, 447—477. https://doi.org/10.1007/s42973-019-00025-8.
Heller, P. (2005). Understanding Fiscal Space. IMF — Policy Discussion Paper, PDP/05/4.
Ostry, D., Ghosh, R., Kim, I., & Qureshi, S. (2010). Fiscal Space. IMF Staff Position Note SPN/10/11. Retrieved from http://www.corrispondenti.net/documenti/FMI-020910.pdf.
Butko, M., Revko, A., & Popelo, O. (2020). Methodology for Assessing the Influence of Cultural Infrastructure on Regional Development in Poland and Ukraine. Comparative Economic Research. Central and Eastern Europe, 23 (2), 21—39. https://doi.org/10.18778/1508-2008.23.10.
Alloza, M., & Sanz, C. (2019). Jobs Multipliers: Evidence from a Large Fiscal Stimulus in Spain. Banco de Espana Working Paper, 1922. https://doi.org/10.1111/sjoe.12428.
Casado, M. G. (2020). The effect of fiscal stimulus: Evidence from COVID-19. Cambridge, MA: National Bureau of Economic Research. https://doi.org/10.3386/w27576.
Balcerzak, A. (2016). Fiscal Burden in the European Union Member States. Economic Annals-ХХI, 16 (9—10), 4—6. https://doi.org/10.21003/ea.V161-01.
Gechert, S., Horn, G., & Paetz, C. (2018). Long‐term Effects of Fiscal Stimulus and Austerity in Europe. Oxford Bulletin of Economics and Statistics, 3, 647—666.
Voznyak, H., & Pelekhatyy, A. (2017). Participatory budgeting as a tool for the implementation of the fiscal policy of regional development of Ukraine. Economic Annals-XXI, 167 (9—10), 53—56. https://doi.org/10.21003/ea.V167-11.
Grigoraș-Ichim, C. E., Cosmulese, C. G., Savchuk, D., & Zhavoronok, A. (2018). Shaping the perception and vision of economic operators from the Romania — Ukraine — Moldova border area on interim financial reporting. Economic Annals-XXI, 173 (9—10), 60—67. https://doi.org/10.21003/ea.V173-10.
Elmendorf, D. W., & Furman, J. (2008). If, when, how: A primer on fiscal stimulus. Washington: Brookings Institution.