ЗБАЛАНСОВАНА СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ ЯК ІНСТРУМЕНТ ФОРМУВАННЯ КРЕАТИВНОГО ПОТЕНЦІАЛУ КОМПАНІЙ
Article Sidebar
Надіслано: 18-01-2021
Опубліковано: 10-09-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Сучасним драйвером економічного розвитку країни є креативна економіка, яка розглядається багатьма вченими як нова модель зростання. Україна не залишилась осторонь процесу формування креативної економіки. Відповідно до рейтингу Глобальної креативності Інституту Martin Prosperity, Україна посідала 45-те місце серед 139-ти країн світу. Аналіз змісту Глобального індексу дозволяє стверджувати, що саме високий рейтинг за Індексом талантів (24-та позиція) зумовив достатньо високий Глобальний індекс. Підсилювальними складовими високого Індексу талантів є кількість високоосвічених людей і частка творчих працівників. Достатньо високим є Індекс технологій (43-тя позиція). Щодо Індексу толерантності, то за ним Україна на 105-му місці. Розглянуті складові індексів дозволили зробити висновок про наявні нереалізовані та потужні резерви креативності України.
Важливою складовою формування креативної економіки України є креативні індустрії. Однак дослідження показали, що джерела формування креативного потенціалу є в галузях, які не відносять до креативних. Основою таких джерел є людський капітал.
Актуальним є пошук інструментарію, який дозволить підвищити креативний потенціал будь-якої бізнесової структури незалежно від її галузевої належності. Однак як показали дослідження, ця проблема залишилась поза увагою науковців. Доведено, що таким інструментарієм є збалансована система показників.
Метою статті є аналіз збалансованої системи показників щодо їхньої відповідності вимогам креативної економіки і пошук джерел адаптації цієї системи до нових вимог.
Система є не лише оціночною, а й слугує засобом стратегічного управління, оскільки дозволяє спрямувати стратегію розвитку організації у площину конкретних стратегічних завдань і показників. Перевагами системи є спроможність виявляти показники діяльності як для визначення основного напряму діяльності організації, так і для окремих підрозділів; використання зворотного зв’язку; доведення конкретних цілей до кожного конкретного виконавця; мотивація робітників підприємства залежно від результатів виконаного завдання; універсальність застосування системи.
Аналіз сутності збалансованої системи показників дозволив виявити джерела креативності щодо кожної з чотирьох складових системи (фінансова, оцінка клієнтів, ефективність бізнес-процесів, персонал). Пошук джерел адаптації системи здійснювався для ТОВ «БЕЙКЕР ТІЛЛІ Україна». Компанія використовує збалансовану систему показників, де присутні її основні чотири складові, і не належить до креативних індустрій. У результаті аналізу діяльності компанії були виявлені джерела підвищення креативного потенціалу
і запропоновані методи їх реалізації.
Ключові слова: креативна економіка, людський капітал, креативний потенціал, збалансована система показників, джерела креативності,
Формул: 0; рис.: 0; табл.: 2; бібл.: 12.
Article Details
Посилання
Davymuka, S. A., & Fedulova, L. I. (2017). Kreatyvnyi sektor ekonomiky: dosvid ta napriamy rozbudovy [Creative sector of the economy: experience and directions of development]. Lviv: DU «Instytut rehionalnykh doslidzhen imeni M. I. Dolishnoho NAN Ukrainy» [in Ukrainian].
Posnova, T. (2019). Peredumovy ta faktory formuvannia kreatyvnoho liudskoho kapitalu v umovakh postindustrialnoho suspilstva [Prerequisites and factors of formation of creative human capital in a post-industrial society]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/pdf/3_2019/51.pdf [in Ukrainian].
Turskyi, I. (2017). Hlobalni ta rehionalni trendy kreatyvnykh industrii ta perspektyvy yikh rozvytku v Ukraini [Global and regional trends of creative industries and prospects for their development in Ukraine]. Modeliuvannia rehionalnoi ekonomiky — Modeling of the regional economy, 2, 108—127 [in Ukrainian].
Howkins, J. (2001). The Creative Economy: How People Make Money from Ideas. London: Penguin.
Florida, R. (2002). The Rise of the Creative Class: And How It’s Transforming Work, Leisure, Community and Everyday Life. New York: Basic Books.
Matthews, M. (2008). Science and Innovation Policy and the New (and Old) Economics of Creativity. Cultural Science Journal, Vol. 1, 1.
Kuksa, I. M., & Pietukhova, T. O. (2017). Kreatyvna ekonomika yak element innovatsiinoi ta stiikoi stratehii rozvytku Ukrainy. [Creative economy as an element of innovative and sustainable development strategy of Ukraine]. Efektyvna ekonomika — Efficient economy, 12. Retrieved from http://www.economy.nayka.com.ua/?op=1&z=6555 [in Ukrainian].
Global Creativity Index Report 2015. (2015). The Martin Prosperity Institute. Retrieved from http://martinprosperity.org/media/Global-Creativity-Index-2015.pdf.
Hrynchuk, Yu. S., & Koval, N. V. (2020). Kreatyvnyi potentsial Ukrainy: analiz, napriamy rozvytku [Creative potential of Ukraine: analysis, directions of development]. Ekonomichna nauka — Economics, 7, 6—15. Retrieved from http://www.economy.in.ua/pdf/7_2020/3.pdf [in Ukrainian].
Sidenko, V. R. (2016). Kreatyvnist yak kliuchovyi chynnyk rozvytku ekonomiky v epokhu hlobalnykh kryz XXI stolittia. [Creativity as a key factor in economic development in an era of global crises of the XXI century]. Innovatsiini idei v ekonomichnii nautsi: poshuky vyrishennia suchasnykh problem: materialy naukovo-praktychnoi konferentsii, 24—25 bereznia 2016 roku — Innovative ideas in economics: the search for solutions to modern problems: materials of the scientific-practical conference, March 24—25. Kyiv [in Ukrainian].
Shulha, M. O. (2011). Zastosuvannia metodiv operatyvnoho kontrolinhu v systemi upravlinnia pidpryiemstvom [Application of operational controlling methods in the enterprise management system]. Naukovi zapysky Lvivskoho universytetu biznesu ta prava — Scientific notes of Lviv University of Business and Law, 7, 85—89 [in Ukrainian].
Pestovska, Z. S., & Hrytsenko, Ye. H. (2017). Formuvannia finansovoi stratehii pidpryiemstva na osnovi modyfikatsii systemy zbalansovanykh pokaznykiv [Formation of the financial strategy of the enterprise on the basis of modification of the system of balanced scores]. Akademichnyi ohliad — Academic review, 2 (47), 21—31 [in Ukrainian].
Putri, C. (2011). Performance Measurement Using Balanced Scorecard Method and Six Sigma. Widya Teknika, 19 (1), 25—33.
The Balanced Scorecard (BSC) — A Critical Analysis, Mohobbot. (2004). Journal of Humanities and Social Sciences.
Norreklit, H. (2003). The balance on the Balanced Scorecard: a critical analysis of some of its assumptions. Management Accounting Research, Vol. 11, 1.