МОТИВАЦІЙНИЙ КЛІМАТ ЯК МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОТЕНЦІАЛУ МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ У БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩІ
Article Sidebar
Надіслано: 24-11-2020
Опубліковано: 15-01-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Сучасні молоді науковці як представники професійної спільноти вчених наразі потребують розроблення нових механізмів реалізації свого потенціалу в бізнес-середовищі, яке переживає надзвичайно турбулентний період свого розвитку. Основна мета статті полягає в комплексному дослідженні мотиваційного клімату як механізму реалізації потенціалу молодих науковців у бізнес-середовищі, що матиме позитивний аспект для стейкхолдерів. У ході дослідження було встановлено, що наукові здобутки більшості учених є, безперечно, вагомими для формування теоретичних засад розроблення мотиваційного механізму, разом з тим науковці не виокремлюють саме мотиваційного інструментарію реалізації потенціалу молодих науковців, хоча й підтверджують у своїх дослідженнях взаємозв’язок мотивації, мотиваційного клімату і сфери освіти. Визначено, що основними завданням мотивації персоналу є залучення персоналу в організацію, збереження співробітників і забезпечення їхньої лояльності до бізнес-середовища, де вони працюють, стимулювання продуктивної поведінки, контроль за витратами на робочу силу, забезпечення адміністративної ефективності, простоти і зрозумілості кожному працівнику. Сформовано пропозиції щодо набору критеріїв для діагностики мотиваційного клімату підприємства, що призводитиме до постійного оновлення й удосконалення операційної діяльності підприємств та ефективного залучення перспективних молодих науковців як працівників або партнерів. Запропоновано алгоритм оцінювання мотиваційного клімату підприємства, який включає три етапи: підготовчий, оціночний, аналітичний. Для загальної оцінки пропонується використовувати індекс мотиваційного клімату, який має такі елементи, як важливість i-го критерію мотиваційного клімату підприємства; бальна оцінка сили мотивації i-го критерію; оцінка оцінки задоволеності працівників i-м критерієм. Така оцінка мотиваційного клімату підприємства є важливою для реалізації потенціалу молодих учених, оскільки дає їм можливість оцінити, чи перспективне підприємство для майбутньої співпраці та успішної реалізації спільних проєктів.
Ключові слова: мотивація, цінність, мотиваційний клімат, стейкхолдер, молодий науковець, потенціал.
Формул: 2; рис.: 2; табл.: 1; бібл.: 21.
Article Details
Посилання
Boichenko, K. S., Tepliuk, М. А., Rekova, N. Yu., Stashkevych, I. I., & Morkunas, M. (2019). Management of fluctuation of financial and economic integrated development of innovative enterprise. Financial and credit activity: problems of theory and practice, 3 (30), 62—69. https://doi.org/10.18371/fcaptp.v3i30.179506.
Latysheva, O., Rovenska, V., Smyrnova, I., Nitsenko, V., Balezentis, T., & Streimikiene, D. (2020). Management of the sustainable development of machine-building enterprises: a sustainable development space approach. Journal of Enterprise Information Management. https://doi.org/10.1108/JEIM-12-2019-0419.
Semenets-Orlova, I. (2017). Processual aspects of educational changes: empirical findings institutional level.Advanced Education, 1 (7), 64—67. https://doi.org/10.20535/2410-8286.82887.
Tsymbaliuk, S., Shkoda, T., & Artiushyna, M. (2019). Assessing and improving vocational teachers’ education and training in Ukraine. Advanced Education, 13, 70—80. https://doi.org/10.20535/2410-8286.153575.
Liashenko, M., & Rudenko, S. (2018). Is a New Generation of Managers Likely to Come to Small Towns of Ukraine? (An interview with Mykola Liashenko). Ukrainian Policymaker, 2, 56—62. https://doi.org/10.29202/up/2/8.
Bazaluk, O., Fatkhutdinov, V., & Svyrydenko, D. (2018). The Potential of Systematization of the Theories of Education for Solving of Contradictions of Ukrainian Higher Education Development. Studia Warmińskie, 55, 63—79. https://doi.org/10.31648/sw.3062.
Armstrong, M. (2006). Handbook of Human Resource Management Practice. London: Kogan Page Publishers.
Haque, M. F., Haque, M. A., & Islam, M. Sh. (2014). Motivational Theories — A Critical Analysis. ASA University Review, 8 (1), 61—68.
Juchnowicz, M. (2013). Zaangażowanie pracowników. Sposoby oceny i motywowania. Warszawa: Polskie Wydawnictwo Ekonomiczne.
Nitsenko, V., Mardani, A., Kuksa, I., & Sudarkina, L. (2018). Additional opportunities of systematization the marketing research for resource conservation practice. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 40 (3), 361—368. https://doi.org/10.15544/mts.2018.34.
Kolot, A. M., & Tsymbaliuk, S. O. (2014). Motyvatsiinyi menedzhment [Motivational management]. Kyiv: KNEU [in Ukrainian].
Klymchuk, A. O., & Mikhailov, A. N. (2018). The motivation and stimulation of personnel in effective enterprise management and innovation activity improving. Marketing and Management of Innovations, 1, 218—234. http://doi.org/10.21272/mmi.2018.1-16.
Philips, J. J., Stone, R. D, & Phillips, P. P. (2003). Human Resources Scorecard. Improving Human Performance. Woburn: Butterworth-Heinemann.
Ulrich, D. (1997). Human Resource Champions. The Next Agenda for Adding Value and Delivering Results. Boston, Massachusetts: Harvard Business School Press.
Nitsenko, V., Mukoviz, V., & Sharapa, O. (2017). Accounting of transaction expenses of economic entities. Scientific Bulletin of Polissia, 4 (12), 2, 71—78. https://doi.org/10.25140/2410-9576-2017-2-4(12)-71-78.
Svyrydenko, D., & Tulowiecki, D. (2018). Family Policy of the State as a Response to Social Security Threats. Future Human Image, 10, 92—102. https://doi.org/10.29202/fhi/10/10.
Bazaluk, O., & Balinchenko, S. (2020). Dynamic Coordination of Internal Displacement: Return and Integration Cases in Ukraine and Georgia. Sustainability, 12, 4123. https://doi.org/10.3390/su12104123.
Baena-Extremera, A., Gomez-Lopez, M., Granero-Gallegos, A., & Abraldes, J. A. (2014). Motivation, motivational climate and importance of Physical Education. Procedia-Social and Behavioral Sciences, 132, 37—42. https://doi.org/10.1016/j.sbspro.2014.04.275.
Shvets, I. B. (2015). Rozvytok trudovoho potentsialu yak element funktsionalnoi systemy «pidpryiemstvo» [Development of labor potential as an element of the functional system «enterprise»]. Biznes Inform — Business Inform, 6, 229—233 [in Ukrainian].
Moreno, J. A., Llamas, L. S., & Ruiz, L. M. (2006). Perfiles motivacionales y su relación con la importancia concedida a la Educación Física. Psicología Educativa, 12 (1), 49—63.
Standage, M., Duda, J. L., & Ntoumanis, N. (2003). A model of contextual motivation in physical education: Using constructs from selfdetermination and achievement goal theories to predict physical activity intentions. Journal of Educational Psychology, 95, 97—110.