БРЕНДИНГ РОБОТОДАВЦЯ У ФОРМУВАННІ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОГО КАПІТАЛУ ТУРОПЕРАТОРА: ДОСВІД УКРАЇНИ
Article Sidebar
Надіслано: 07-10-2020
Опубліковано: 15-01-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. Визначено, що інтелектуальний капітал слід розглядати як один із ключових факторів успішної реалізації та надання туристичних послуг в умовах зниження рівня матеріальних запасів і сировинних ресурсів. Основною рисою ефективної діяльності туроператора є сформований інтелектуальний потенціал, насамперед персонал, який має ціннісно-орієнтовані професійні знання, амбіції, креативність, а ефективність роботи кожного працівника є ключовим джерелом інноваційних змін для будь-якого підприємства. Накопичені знання і досвід перетворюють персонал на інтелектуальний капітал, який є ресурсом зростання і розвитку туроператорів. У такій ситуації менеджмент туристичних підприємств повинний використовувати ефективні інструменти залучення професійних працівників, які є основою інтелектуального капіталу компанії. Однак результати опитування серед українських студентів, які навчаються в галузі туризму, вказують на пасивну позицію провідних директорів туристичних операторів у процесі пошуку та залучення фахівців туристичної галузі до роботи в цих компаніях. Директори туроператорів не звертають уваги на формування HR-бренду, який формує загальний імідж і репутацію туристичної компанії. Як результат, ми маємо значну плинність кадрів у компаніях, які входять у топ-10 провідних роботодавців у туристичній галузі. Це перешкода для формування інтелектуального капіталу організацій, що впливає на результати діяльності. З другого боку, добре сформований бренд роботодавця підвищує репутацію компанії, що є перевіреним механізмом оцінювання стабільності партнерства і бізнес-стратегії. Правильна політика формування людських ресурсів створює особливий професійний інтелект, і якщо туроператори використовують його, він перетворюється на інтелектуальний капітал для фірми та в інтелектуальну власність для працівника. Успішне впровадження ко-брендингу (спільний бренд «компанія — співробітник») поліпшує імідж і компоненти репутації, які покликані забезпечити стабільні позитивні фінансові результати, що є найважливішою умовою розвитку стратегічної компанії, навіть в умовах гострої конкурентної боротьби.
Ключові слова: інтелектуальний капітал, туроператор, репутаційний капітал,
ко-брендинг, HR-бренд.
Формул: 0; рис.: 4; табл.: 1; бібл.: 10.
Article Details
Посилання
Bontis, N., & Fitzoenz, J. (2002). Intellectual capital ROI: a causal map of human capital antecedents and consequents. World Congress of Intellectual Capital Readings, Butterworth-Heinemann/KMCI Press. Journal of Intellectual Capital. Boston, MA.
Depres, C., & Chauvel, D. (2001). The thinking behind the action in knowledge management. Second European Conference on Knowledge Management. P. 133—54.
Marr, Sch. (2012). The effect of intellectual capital on financial performance: an investigation of Iran insurance companies. Measuring Business Excellence, Vol. 16, 1.
Suciu, M.-Ch., Piciorus, L., & Imbrisca, C. I. (2012). Intellectual Capital, trust, cultural traits and reputation in the Romanian education system. Electronic Journal of Knowledge Management, 10.3, 223—235.
Gomezelj, O. D., & Smolčić, J. D. (2016). The influence of intellectual capital on innovativeness and growth in tourism SMEs: empirical evidence from Slovenia and Croatia. Economic research — Ekonomska istraživanja, 29.1, 1075—1090.
Koç, H. (2017). Differentiation of leadership manager behavior between industries in terms of intellectual capital (Tourism and Automotive Sector Example). Journal of Tourism and Gastronomy Studies, 147—159.
Dzhandzhugazova, E. A. (et al.). (2016). Innovations in hospitality industry. International Journal of Environmental and Science Education, 11.17, 10387—10400.
Kot, E. M. (2009). How to conduct the audit of intellectual capital in Polish tourism business? Electronic Journal of Knowledge Management, 7.4, 459—468.
Edvinsson, L., & Malone, M. S. (2001). Kapitał intelektualny. Warszawa: Wydaw. Naukowe PWN.
Mazaraki, A., Boiko, M., & Mykhailichenko, G. (2013). National Tourist Brand: Priorities And Formation Resources. Economic Annals-XXI, 9—10 (1), 42—46.