СТЕЙКХОЛДЕРНО-ОРІЄНТОВАНА МОДЕЛЬ УПРАВЛІННЯ ПІДПРИЄМСТВОМ

Main Article Content

K.A. Мамонов
Є.В. Грицьков
Д.О. Пруненко
В.А. Величко
А.Є. Ачкасов

Анотація

Анотація. Рівень взаємодії між зацікавленими сторонами визначається на основі наукових досліджень з теорії зацікавлених сторін та їхніх видів, сформованих експертних оцінок, отриманих від експертів, використання сучасних методів, що дозволило запропонувати напрями для збільшення рівня взаємодії між зацікавленими сторонами в системах управління підприємствами.


У результаті дослідження сформована кількісна основа для ухвалення обґрунтованих управлінських рішень на підприємствах за моделлю, орієнтованою на зацікавлені сторони. Для кожного типу зацікавлених сторін визначено кількісні параметри застосування місцевих стратегій і можливість переходу до реалізації стратегій, що дозволяють підвищити ефективність взаємодії між зацікавленими сторонами для забезпечення розвитку транспортних підприємств. Водночас на вітчизняних транспортних підприємствах можливості реалізації напрямів розвитку і впровадження зацікавленої сторони моделі управління підприємствами транспортної сфери зменшуються, оскільки організаційних заходів не вжито. Тому пропонується трансформувати структуру управління шляхом її оптимізації та створення структурного підрозділу для управління взаємодією зацікавлених сторін на транспортних підприємствах.


Запропоновано напрями для розроблення моделі управління, орієнтованої на зацікавлені сторони, також повинні використовуватися транспортними підприємствами в контексті типів зацікавлених сторін, виходячи з кількісної основи, за допомогою використання організаційних та управлінських заходів (використання дорожньої карти і перетворення структура управління компаніями).


Доведена необхідність зростання ефективності рівня стейкхолдерних відносин і переходу від антикризової стратегії до стратегії розвитку. У цьому контексті варто здійснити комплекс заходів у системі управління підприємствами, а саме: забезпечення зміни траєкторії взаємодії центральних і місцевих органів влади, органів соціального забезпечення, внутрішніх і зовнішніх регулятивних органів, громадських організацій, засобів масової інформації, інших підприємств та організацій; подальше підвищення ефективності співпраці з підприємствами та організаціями залізничних, промислових, інституційних, підприємств та організацій трубопровідного транспорту, забезпечення засобами зв’язку загального користування, працівниками, відповідальними за роботу підприємств та організацій транспортного сектору, керівниками різні рівні, власники; постійне збільшення обсягів перевезень; зміна напряму та ефективності взаємодії із зацікавленими сторонами для забезпечення обсягу пасажирських перевезень; області зростання та ефективність комунікацій; зменшення кількості дорожньо-транспортних пригод і жертв у них.


Ключові слова: зацікавлені сторони; транспортна сфера, орієнтована на зацікавлені сторони модель управління, взаємодія між зацікавленими сторонами, напрями для збільшення залучення зацікавлених сторін.


Формул: 4; рис.: 3; табл.: 5; бібл.: 13.

Article Details

Посилання

Mohova, Yu. L. (2015). The importance of the transport industry in the system of the national branch of Ukraine. Menedzer — Manager, 1. Retrieved from https://www.google.com/url?sa=t&rct=j&q=&esrc=s&source=web&cd=4&cad= [in Ukrainian].

Verkhovna Rada Ukrainy. (1994). Zakon Ukrainy «Pro transport» № 232/94 vid 10.11.1994 [Law of Ukraine «On Transport» № 232/94-VR of November 10, 1994]. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy — Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, 51. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/232/94-vr.c [in Ukrainian].

Eurostat. (n. d.). Retrieved from https://ec.europa.eu.

Freeman, R. E., Harrison, J. S., Wicks, A. C., Parmar, B. L., & de Colle, S. (2010). Stakeholder Theory. The state of the art. The Academy of Management Annals, Vol. 4, 1. Retrieved from http://books.google.com.

D’Anselmi, P. (2011). Values and Stakeholders in an Era of Social Responsibility. New York: Free Press.

Donaldson, T., & Preston, L. (1997). The Stakeholder Theory of the Corporation: Concepts, Evidence, and Implications. Academy of Management Review, 1, 65—66.

Post, J. E., Preston, L., & Sachs, S. (2002). Redefining the Corporation: Stakeholder Management and Organizational Wealth. California: Stanford University Press.

Mamonov, K. A. (2012). Steikkholderno-oriientovanyi pidkhid v upravlinni kapitalom brendu budivelnykh korporatyvnykh pidpryiemstv [Stakeholder-oriented approach in capital management of the brand of construction corporate enterprises]. Kharkiv: Kharkivska natsionalna akademiia miskoho hospodarstva [in Ukrainian].

Freeman, E. (1984). Strategic Management: A Stakeholder Approach. Boston: Pitman.

Newbould, G., & Luffman, G. (1989). Successful Business Politics. London: Gower.

Mendelow, A. L. (2008). Information Systems Planning: Incentives for Effective Action. Kent State University Graduate School of Management, USA.

Mitchell, R. K., Agle, B. R., & Wood, D. J. (1997). Toward a theory of stakeholder identification and salience: defining the principle of who and what really counts. Academy of Management Review, Vol. 22, 4, 853—886.

Saati, T. L. (1989). Decision Making. Method of hierarchy analysis. Moscow: Radio and Communication.