ОЦІНКА ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА НА ОСНОВІ ЗБАЛАНСОВАНОЇ СИСТЕМИ ПОКАЗНИКІВ
Main Article Content
Анотація
Анотація. Оцінка економічної діяльності підприємства в сучасних ділових відносинах передбачає необхідність доповнення нефінансовими складовими традиційного інструментарію оцінювання фінансових показників діяльності підприємства. Метою статті є використання ЗСП як методичного інструментарію оцінки і трансформації місії підприємства у короткострокові завдання і показники. Це дозволяє виявити найбільш актуальні резерви поліпшення економічної діяльності підприємства. Кореляційно-регресійний аналіз параметрів включено в оцінку економічної діяльності підприємства за базовими перспективами. Це дозволяє провести детальний аналіз внутрішніх бізнес-процесів підприємства і зовнішніх можливостей підприємства. Проведено розподіл усіх досліджуваних показників на ключові показники ефективності (КПЕ) і допоміжні показники залежно від ступеня їхнього впливу на розвиток підприємства. Ключовими показниками ефективності, які мають найбільшу кореляцію з іншими за результатами дослідження, є: чиста виручка, підсумок балансу, оборотні фонди, основні фонди, сировина і матеріали, готова продукція, грошові кошти. Установлено, що ключові резерви успішного розвитку підприємства зосереджені переважно у внутрішніх процесах і фінансовій перспективі розвитку підприємства. Це дозволяє оптимізувати процес ухвалення управлінських рішень в умовах обмежених економічних ресурсів і невизначеності. Допоміжні показники здебільшого є параметрами підтримки потрібного рівня визначених КПЕ в довгостроковій перспективі. Використання всього комплексу визначених показників в оцінці економічної діяльності підприємства дозволить збалансувати напрями забезпечення стійкого економічного розвитку підприємства.
Ключові слова: оцінка, економічна діяльність, збалансована система показників (ЗСП), ключовий показник ефективності (КПЕ), кореляційно-регресійний аналіз.
JEL Classification C61, D25
Формул: 3; рис.: 2; табл.: 3; бібл.: 13.
Article Details
Посилання
Chakravarthy, B. S. (1986). Measuring strategic performance. Strategic Management Journal, 7, 437—458.
Dearden, J. (1987). Measuring profit center managers. Harvard Business Review, September / October, 65, 84—88.
Juran, J. M. (1993). Made in U. S. A.: A Renaissance in Quality. Harvard Business Review, July — August, 45.
Merchant, K. (1985). Control in Business Organizations. Boston (Ma., USA): Harvard Graduate School of Business.
Horvat, P. (2004). Sbalansirovannaya sistema pokazatelej kak sredstvo upravleniya predpriyatiem [Balanced scorecard as a means of enterprise management]. Standarty i kachestvo — Standards and quality, 2, 50—53 [in Russian].
Kaplan, R. S., Norton, D. P. (1996). The Balanced Scorecard: Translating Strategy into Action. Boston (Ma., USA): Harvard Business School Press.
Voelper, S., Leibold, M., Eckhoff, R., Davenport, T. (2006). The tyranny of the Balanced Scorecard in the innovation economy. Journal of Intellectual Capital, 7(1), 43–60.
Balanced scorecard institute. (n. d.). www.balancedscorecard.org. Retrieved from http://www.balancedscorecard.org.
Ventcel, V. S. (1969). Teoriya veroyatnostej [Probability Theory]. Moscow: «Nauka» [in Russian].
Shmojlova, R. A. (Ed.). (2001). Teoriya statistiki [Theory of Statistics]. Moscow : Finansy i statistika [in Russian].
Atkinson, A., Epstein, M. (2000). Measure for measure: Realizing the power of the balanced scorecard. CMA Management, September, 22—28.
Barkdoll, J., Kamensky, J. (2005). Key Factors that Make a Balanced Scorecard Successful. PA Times, 28 (7), 35—42.
Klochkov, A. K. (2010). KPI i motivaciya personala. Polnyj sbornik prakticheskih instrumentov [KPI and motivation of personnel. Full collection of practical instruments]. Moscow: Eksmo [in Russian].