ОПТИМІЗАЦІЯ СТРУКТУРИ ІННОВАЦІЙНОГО КЛАСТЕРА НА КОНКУРЕНТНИХ ЗАСАДАХ В УМОВАХ ВІЛЬНОГО РИНКУ
Article Sidebar
Надіслано: 03-09-2020
Опубліковано: 15-01-2021
©, Авторські права належать авторам.
Ця стаття опублікована відповідно до стандартів відкритого доступу та розповсюджується за ліцензією Creative Commons Attribution 4.0 International (CC BY 4.0), яка дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення змісту на будь-якому носії, за умови зазначення оригінального автора та джерела.
Main Article Content
Анотація
Анотація. В умовах розвитку інноваційної економіки важливим є створення нових кластерних форм і моделей спільної діяльності, що максимально повно враховували б цілі та потенціал учасників та особливості територіальної локалізації взаємодії суб’єктів економічної діяльності однієї або суміжних галузей економіки. У зв’язку з цим актуальними напрямами дослідження є розроблення інструментарію ефективної взаємодії учасників інноваційних кластерів з метою підвищення їхньої конкурентоспроможності та забезпечення стабільного розвитку кластера в цілому. Мета статті — моделювання раціональної структури інноваційного кластера для підвищення конкурентоспроможності його учасників. Пряме використання численних моделей і методів аналізу й оптимізації реальних кластерних структур — достатньо важке через складність і велику розмірність такого роду завдань, але можливе, якщо для опису асоційованої діяльності учасників інноваційного кластера будувати імітаційну модель, що повинна містити в агрегованій формі всю наявну інформацію про модельований процес, і для її дослідження використовувати декомпозиційний підхід. За допомогою економіко-математичного моделювання розраховано імітаційну модель, орієнтовану на вибір оптимальної структури кластерного об’єднання, раціонального складу його учасників, а також цілей їхньої асоційованої діяльності у складі кластера. При цьому для визначення напрямків побудови такої моделі з усього спектра специфічних властивостей інноваційного кластера обрано ті, що визначають його економічний зміст як особливої модельованої конструкції. Запропонована імітаційна модель може бути використана для проведення кількісної оцінки доцільності створення територіально-виробничого об’єднання кластерного типу за умов більш повного врахування специфіки території (регіону) розташування кластера, особливостей галузевої належності його потенційних учасників, ступеня сприяння інституційному середовищу такій асоційованій взаємодії для конкретних учасників і конкретної територіально-локалізованої економічної системи.
Ключові слова: інноваційний кластер, конкурентоспроможність, економіко-математичне моделювання, імітаційна модель, декомпозиція.
Формул: 19; рис.: 1; табл.: 0; бібл.: 14.
Article Details
Посилання
Kuksa, I., Hnatenko, I., Orlova-Kurilova, O., Moisieieva, N., & Rubezhanska, V. (2019). State regulation of innovative employment in the context of innovative entrepreneurship development. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 37 (2), 228—236. https://doi.org/10.15544/mts.2019.19.
Martin, S., & Mayer, H. (2008). Sustainability, Clusters, and Competitiveness: Introduction to Focus Section. Economic Development Quarterly, 22 (4), 272—276.
Delgado, M., Porter, M., & Stern, S. (2010). Clusters and entrepreneurship. Journal of Economic Geography, 10 (4), 495—518. https://doi.org/10.1093/jeg/lbq010.
Hervas-Oliver, J., & Albors-Garrigos, J. (2009). The role of the firm’s internal and relational capabilities in clusters: when distance and embeddedness are not enough to explain innovation. Journal of Economic Geography, 9 (2), 263—283. doi: https://doi.org/10.1093/jeg/lbn033.
Hill, E. W., & Brennan, J. F. (2000). A Methodology for Identifying the Drivers of Industrial Clusters: The Foundation of Regional Competitive Advantage. Economic Development Quarterly, 14 (1), 65—96. doi: https://doi.org/10.1177/089124240001400109.
Montana, J. P., & Nenide, B. (2008). The Evolution of Regional Industry Clusters and Their Implications for Sustainable Economic Development: Two Case Illustrations. Economic Development Quarterly, 22 (4), 290—302. https://doi.org/10.1177/0891242408324084.
Wolf, T., Cantner, U., & Graf, H. (2019). Cluster ambidexterity towards exploration and exploitation: strategies and cluster management. The Journal of Technology Transfer, 44, 1840—1866. https://doi.org/10.1007/s10961-017-9617-5.
Albors, J. G. (2002). Networking and Technology Transfer in the Spanish Ceramic Tiles Cluster: Its Role in the Sector Competitiveness. The Journal of Technology Transfer, 27, 263—273. https://doi.org/10.1023/A:1015600521407.
Shridharan, L., & Manimala, M. J. (1999). Promoting Industrial Clusters: Review of Experiences in Europe, East Asia and India. The Journal of Entrepreneurship, 8 (2), 165—193. https://doi.org/10.1177/097135579900800203.
Feser, E., Renski, H., & Goldstein, H. (2008). Clusters and Economic Development Outcomes An Analysis of the Link Between Clustering and Industry Growth. Economic Development Quarterly, 22 (4), 324—344. https://doi.org/10.1177/0891242408325419.
Hnatenko, I., Kuksa, I., Naumenko, I., Baldyk, D., & Rubezhanska, V. (2020). Infrastructure of innovation enterprise: features of formation and regulation in modern market conditions. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 42 (1), 97—104. https://doi.org/10.15544/mts.2020.10.
Kuksa, I., Shtuler, I., Orlova-Kurilova, O., Hnatenko, I., & Rubezhanska, V. (2019). Innovation cluster as a mechanism for ensuring the enterprises interaction in the innovation sphere. Management Theory and Studies for Rural Business and Infrastructure Development, 41 (4), 487—500. https://doi.org/10.15544/mts.2019.39.
Hnatenko, I. A., & Rubezhanska, V. O. (2017). Lohika vprovadzhennia innovatsiinykh zakhodiv na rehionalnyi rynok pratsi v umovakh yoho tsyklichnoho rozvytku [The logic of introducing innovative measures into the regional labor market in terms of its cyclical development]. Biznes Inform — Business Inform, 8, 110—115 [in Ukrainian].
Zos-Kior, М., Kuksa, I., Samoilyk, I., & Storoška, M. (2017). Methodology for assessing the countries’ globalization development. Economic Annals-XXI, 11—12, 4—8.