ГРОШОВО-КРЕДИТНА ПОЛІТИКА ПРОТИДІЇ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЙНИМ ЧИННИКАМ

Анотація

Представлено результати аналізу заходів з підтримки фінансового та реального секторів, запроваджених провідними центральними банками та урядами у відповідь на глобальні біфуркаційні тенденції, викликані сучасною призупинкою світової економіки через введення карантинних програм. Показано диспропорції розподілу стабілізаційних фінансових ресурсів і підкреслено, що вони є проявом істотної взаємозалежності фінансових інститутів і держави в умовах їхніх триваючих функціональних та інституційних трансформацій у результаті фінансіалізаційних тенденцій. Функціональні трансформації фінансових інститутів трактуються як падіння ефективності їхньої розподільної функції, у результаті чого фінансові ресурси, оминаючи реальний сектор економіки, концентруються на фінансових ринках. Інституційні трансформації держави проявилися у тому, що, поряд із її традиційними класичними функціями регулювання, актуалізувався модус держави як економічного агента, який захищає свої власні інтереси та інтереси своїх контрагентів. Зроблено висновки щодо існування вкорінених фінансово-інституційних дисбалансів, що розвиваються в замкненому просторі державно-фінансової циркуляції ліквідності. Показано протиріччя політики кількісного пом’якшення в умовах низьких і від’ємних відсоткових ставок, що полягає у зростанні фінансіалізаційних тенденцій. Зроблено висновок щодо необхідності адресного і контрольованого вливання ліквідності в умовах нестабільності. Обґрунтовано розширене таргетування стабільності грошової одиниці як найбільш адекватну умовам глобальної нестабільності монетарну політику.