ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ УНІВЕРСИТЕТІВ УКРАЇНИ У КОНТЕКСТІ ІННОВАЦІЙНОСТІ ФІНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Анотація

Розглянуто розвиток аналітичних моделей для підвищення ефективності фінансового менеджменту університетів України. Ураховуючи вітчизняний і зарубіжний досвід вимірювання економічної ефективності закладів вищої освіти (ЗВО), особливості їхніх основних функцій (навчання і наукові дослідження) та інтереси стейкхолдерів (абітурієнти, студенти, викладачі і дослідники, роботодавці), пропонуємо нову модель для аналізу ефективності, яка ґрунтується на критеріях результативності, продуктивності і диверсифікації доходів.

Методологічною основою для емпіричної частини дослідження є методи економічного і фінансового аналізу, статистичні методи багатовимірної середньої. З використанням розробленої системи показників здійснено оцінку й порівняльний аналіз економічної ефективності п’яти університетів України, які входили до міжнародного рейтингу університетів The Times Higher Education World University Rankings 2018. Інформаційною базою для аналізу були фінансова та інші види звітності ЗВО, звіти ректорів, а також інші джерела публічної інформації з питань вищої освіти.

Результати аналізу показали, що серед досліджуваних університетів лідерами за показниками економічної ефективності 2018 року були КНУ імені Тараса Шевченка, НУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» і ХНУ імені В. Н. Каразіна. Ці ЗВО помітно відрізняються за масштабами освітньої діяльності, користуються різними обсягами державної фінансової підтримки, але мають близькі рейтинги за економічною ефективністю. Сформульовано висновок, що для коректного порівняння економічної ефективності ЗВО з метою обґрунтування обсягів їхньої державної фінансової та інших видів підтримки важливо здійснювати попередній розподіл ЗВО за типами, виділяючи в окрему групу університети, які мають особливий статус в Україні.

Інноваційний характер і практичне значення запропонованої системи показників економічної ефективності університетів України полягає в тому, що така система може бути використана в управлінні вищою освітою на різних рівнях, а саме на інституційному рівні — для розроблення фінансової складової стратегії розвитку ЗВО, на національному і регіональному рівнях — з метою моніторингу їхньої конкурентоспроможності, а також вимірювання ефективності державної і регіональної фінансової підтримки.