ЕКОНОМІЧНІ ПЕРЕДУМОВИ РОЗВИТКУ ФІНАНСОВО-КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ГУМАНІТАРНИЙ ДИСКУРС У КОНТЕКСТІ СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ

Анотація

Проблематикою статті є пошук функціональних методів управління банками в період політичних і соціальних трансформацій суспільства. Мета дослідження — обґрунтування необхідності володінням державою власними банками для здійснення своїх функцій і гарантій стабільності в державі в таких несприятливих умовах, коли водночас виникає конфлікт інтересів держави як «регулятора ринку банківських послуг» і як «власника банку».

Проведено аналіз переваг і втрат від діяльності щодо володіння державними банками, який показав: уразливість українських банків до політичного тиску; лобізм інтересів системних комерційних банків, отримання ними преференцій або спеціальних умов; надвеликі бюджетні витрати на капіталізацію проблемного системного банку. 

Досліджено досвід розвинутих країн, проаналізовано недоліки, помилки і перспективи управління державними банками в різних країнах; систематизовано методи та інструменти регулювання банківського ринку. Приділено увагу такому заходу, як «націоналізація», який мав місце в передових економіках багатьох провідних держав; обґрунтовано ефективність від націоналізації системно важливих банків, підкреслено її вирішальну роль у перехідний період. Визначено, що багато причин, які призводять до націоналізації банку, — це проблеми, тісно пов’язані з політикою державного регулювання банківського сектору.

Дійшли до висновку, що в багатьох державах узагалі відсутні або неопрацьовані механізми корпоративного регулювання об’єктами державної або спільної власності, а тому уряди цих країн, маючи достатній рівень інформованості та належний рівень підготовки спеціалістів у цій галузі, повинні нести відповідальність за всі соціально-економічні процеси в державі. Ці міркування мають втілитись в розробку механізму корпоративного управління стратегічними об’єктами суспільної власності. Зазначена реформа корпоративного управління передбачає створення незалежних і компетентних наглядових рад, що мінімізують потенційний вплив на операційну діяльність банків з боку політиків і чиновників.