СПРАВЕДЛИВІСТЬ ЯК ПРИНЦИП БАНКІВСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Анотація

Досліджено особливості прояву принципу справедливості в механізмі правового регулювання відносин за участі комерційних банків і клієнтів — споживачів фінансових послуг. Зазначається, що однією з причин падіння довіри населення України до фінансових установ є недостатньо повно опрацьований правовий режим охорони та захисту прав слабкої сторони договірних правовідносин, до категорії яких належать клієнти банків. Це вказує на те, що справедливість наразі ще не набула повноти свого прояву в  правовому регулюванні банківської діяльності. Установлено незадовільний стан економічної та правової науки щодо рівня теоретичного обґрунтування справедливості як одного із принципів банківської діяльності.

Наведено конститутивні ознаки принципу справедливості, серед яких: рівність правових можливостей суб’єктів правовідносин, рівність дії правових вимог, рівність масштабу юридичної оцінки актів поведінки суб’єктів правовідносин.

Аналіз банківського законодавства України вказує на позитивну динаміку щодо запровадження в ньому системи правових норм, покликаних вирівняти дисбаланс між можливостями комерційних банків та їхніх клієнтів, що є свідченням прояву політичної волі законодавця стосовно поступового втілення принципу справедливості в національне банківське законодавство України.

Вказується на необхідність проведення в Україні послідовної та довготривалої просвітницької роботи з метою підвищення рівня економіко-правової грамотності населення. Одним із елементів такої роботи має стати популяризація правил ведення правового діалогу клієнтів — споживачів фінансових послуг з комерційними банками чи іншими фінансовими установами. Наголошується на потребі залучення до такої роботи представників економічної та правової науки.

Підбито підсумки про необхідність проведення спеціальних наукових досліджень щодо подальшого розроблення механізму правового регулювання банківської діяльності через призму дії принципу справедливості.