МОНІТОРИНГ ВАЛЮТНИХ РИЗИКІВ БАНКІВ НА ОСНОВІ ЗВЕДЕНОГО ЗБАЛАНСОВАНОГО ІНДЕКСУ

Анотація

Розглянуто основні підходи до моніторингу валютного ризику банків. Метою роботи є обґрунтування теоретико-методичних засад комплексного застосування методів оцінки ризику для недопущення прийняття його надмірного рівня, а також інструментів моніторингу прибутковості операцій на валютному ринку, на основі розрахунку зведеного збалансованого індексу.

Визначено, що в умовах волатильності курсу національної грошової одиниці значно посилюється експозиція банків до валютного ризику, тобто зростають масштаби наслідків його прояву для більшості фінансових посередників. Розглянуто систему управління валютним ризиком як сукупність цілей, принципів, функцій, методів, інструментів і специфічних прийомів цілеспрямованого, безперервного впливу керуючої системи на керовану для своєчасної оцінки та моніторингу валютного ризику з метою його мінімізації та досягнення заданих параметрів дохідності від валютних операцій.

Відповідно до сучасних управлінських стандартів, що впроваджуються провідними фінансовими інститутами і міжнародними регуляторами, механізми моніторингу валютного ризику повинні не лише своєчасно та ефективно визначати відхилення ключових показників ризику від планових значень, а й передбачати можливість ідентифікувати непередбачувані ситуації.

Доведено, що інструменти, політики та процедури моніторингу повинні відповідати низці критеріїв, урахування яких сприяє досягненню основних цілей діяльності банку та призводить до зростання рівня його стійкості до зовнішніх шоків на валютному ринку. Ураховуючи той факт, що величина валютного ризику за ES-метрикою включається при розрахунку зведеного збалансованого індексу, зміна режимів регулювання здійснюється, виходячи з прогнозованих відхилень показника CEI від тергетованого коридору, зафіксованого на початковому етапі при визначенні рівня схильності банку до ризику. Запропонований збалансований підхід до прогнозування передбачає використання, з одного боку, статистично надійних інструментів кількісного аналізу, а з другого — якісних сигналів зміни стану середовища, які агрегують переваги структурних методів, забезпечуючи при цьому гнучкість та оперативність ухвалення управлінських рішень.

Специфікація режимів регулювання валютного ризику повинна здійснюватися з урахуванням особливостей функціонування певного банку і мати комбінаторний характер, що передбачає інтеграцію окремих імпульсів за інструментами аналізу, прогнозування, часовими горизонтами та рівнями управління, а також у розрізі складових зведеного збалансованого індексу CEI за рівнем ризику та прибутковості діяльності на валютному ринку. Такий підхід дозволяє забезпечити гнучкість управлінських систем та їхню адаптивність до зовнішніх умов функціонування банку, а застосування якісних сигналів моніторингу сприяє зростанню оперативності ухвалення рішень та усуненню недоліків, які можуть бути притаманні економетричним інструментам оцінки.