ЧИННИКИ ФІНАНСОВО-ЕКОНОМІЧНОЇ БЕЗПЕКИ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УКРАЇНІ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЙНИХ ВИКЛИКІВ

Анотація

Проблематика зовнішньоекономічної діяльності суб’єктів господарювання надзвичайно різноманітна. Одному з аспектів цієї проблематики приділено значну увагу, тоді як інші досліджено значно менше, а деякі аспекти актуалізувалися не так давно. До числа останніх належить фінансово-економічна безпека зовнішньоекономічної діяльності, у забезпеченні якої варто враховувати вплив багатьох чинників. Одним з таких чинників є  глобалізація, що сьогодні стає об’єктивною реальністю розвитку сучасного світу і неоднозначно впливає на фінансово-економічні процеси на макро- і мікрорівні. Враховуючи існування багатьох глобальних конфліктів та інших факторів негативної дії, глобалізаційні виклики зумовлюють переважно негативний вплив на суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності. Фінансово-економічну безпеку зовнішньоекономічної діяльності підприємства і країни в цілому розглянуто з позиції спільного застосування захисного та гармонізаційного підходів і визнано однією з найголовніших умов результативності її здійснення. Теоретичний базис дослідження становлять положення теорій взаємодії (теорії обміну Дж. Хоманса і П. Блау, теорії взаємодії результатів Д. Тібо і Г. Кєллі та теорії потенційних конфліктів). Визначено чинники фінансово-економічної безпеки зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів підприємницької діяльності і країни в цілому. Показано, що зовнішньоекономічна діяльність з Росією, яку дотепер здійснюють вітчизняні підприємства, є вельми вагомою загрозою економічній безпеці і України загалом, і суб’єктів господарювання. Окреслено основні глобалізаційні виклики у сфері зовнішньоекономічної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання. Наведено зміни орієнтирів у зовнішній торгівлі товарами та деталізовано причини таких змін. Визначено глобальний, локальний та інституціональний вплив на систему економічної безпеки підприємств — суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та запропоновано відповідну реакцію їхніх систем економічної безпеки на такий вплив.